Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 13 жовтня

Повний текст резолюції ПАРЄ щодо України

Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, яка присвячена системним порушенням прав людини на українських територіях, непідконтрольних українській владі. Цей документ, затверджений переважною більшістю – 87 проти 11 голосів – поклав на Росію повну відповідальність за дотримання або порушення прав людини як у Криму, так і на Донбасі, а також містить декілька інших критично важливих для України пунктів, які раніше не затверджувалися на рівні міжнародних організацій.

Тепер зрозуміло, чому Путін не поїхав у Париж і Берлін – нардеп

Як відомо, є суттеві розбіжності в тому, як трактуємо мінські домовленності ми, і як це робить Путін. Особливо це стосується таких актуальних тем, як амністія і вибори. Вчора, 12 жовтня, ПАРЄ сказала своє слово й у цих питаннях. Тепер зрозуміло, чому Путін сховався у своїй норі і відмовився від поїздок у Париж та Берлін. Він тиснув на світ і чекав послабнень, а світ виявився "неадекватним", бо нарешті почав реагувати адекватніше. Це і є "кінець Мінська" як домовленостей, що їх обидві сторони трактували по-різному. Тепер маємо офіційне трактування Ради Європи (ПАРЄ), й воно мені подобається).

У Медвині вшановують борців проти більшовицько-російської навали

Для придушення повстання погано озброєних, але відчайдушних захисників своєї землі більшовики кинули на Медвин кадрову дивізію. Щодня кількасот червоноармійців з кулеметами штурмували село. Повстанці героїчно захищалися, але протидіяти регулярним військам ворога не могли. 10-13 жовтня 1920 року операція з оточення Медвинської республіки завершилася. Більшовики дуже жорстоко розправилися із тими, хто чинив їм опір. Село підпалили, згоріли 600 хат. Три дні московські посіпаки грабували село. Всіх підозрюваних щодо участі в боях за незалежність України забрали до Сміли. Звідти вони вже не повернулися.

Розстріляний цвіт нації. Про це варто пам'ятати

3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох більшовики фізично знищили практично весь цвіт і всю еліту української інтелегенції. Письменники, поети, сценаристи, художники, скульптори, вчені, режисери, історики. Згодом цих людей і їхню спадщину назвали Розстріляним відродженням. При цьому, "вина" переважної більшості цих людей полягала лише в тому, що вони були українцями та творили українською мовою, виступали носіями української ментальності. За один день було розстріляно більше ста чоловік. За чотири дні розстрілів було вбито 1111 в'язнів Соловків.

Не такі українці й завдання для дивної еліти позаду процесів

Насправді ідея, щоб українці припинили бути українцями зовсім не є новою. Їй вже багато сотень років. То з нас намагалися зробити поляків східного обряду, то московитів західного обряду, тепер мріють перетворити на якихось абстрактних "європейців". Щоправда, успіху поки не досягли. Українці залишаються українцями. Поганими, але українцями. І тут нам пригадується анекдот про мишей, які звернулися до мудрої Сови: "Сово, ти стратег, скажи, що робити нам, мишам? Усі нас б'ють, скоро кінець мишачого роду", Мудра Сова сказала: "Вам треба стати їжачками. Їжачків усі люблять і в них є голки для захисту".

Людина з Росії і з-під Табачника: як у МОН узяли курс на двомовну освіту

Ось це - Юрій Кононенко. Майже все життя жив і працював у Москві. Зокрема – керував піонерськими і комсомольськими організаціями. Також працював у Дмитра Табачника відповідальним за мовну політику. В Табачника. За мовну, так. Потім став консультантом у Лілії Гриневич. Зараз директор департаменту в МОН. Цитую майстра: "Ми взяли курс на двомовну, білінгвальну освіту". Цитата не від часів Табачника, а від позавчора, 11 жовтня. З розмови з Ларисою Ніцой. Як сприймати слова Кононенка? І як сприймати, наприклад, Статтю 7, пункт 4 нового закону, який стверджує: "Заклади освіти можуть здійснювати навчальний процес мовою національної меншини"?

Усмішка проти посмішки: в чому різниця?

На жаль, ці слова часто плутають і вважають, що вони абсолютні синоніми. Але це не так. Наприклад, усмішка може бути приємна, лагідна, ніжна. Посмішка – глузлива, іронічна, уїдлива. Приємна посмішка – це епітет-оксиморон.  Останнім часом у нас дуже багато слів нахапано з англійської мови. Навіщо, наприклад, казати паркінґ, коли є стоянка? Прикладів можна наводити безліч. Потрібно спочатку пошукати слів у своїй мові, а для нових створювати власні відповідники. Нормативні вітання в українські мові: доброго ранку, добрий день, добрий вечір, добраніч, на добраніч. У неофіційній обстановці:добри́день, добри́вечір.

Український музикант, лідер гурту "Вій" Дмитро Добрий-Вечір