У проекті бюджету на 2017 рік є декілька ризикованих статей - і навряд їх вдасться виконати. Про це пише у своєму блозі економічний експерт Андрій Новак.

Чинний український уряд сформував проект бюджету на 2017 рік дуже просто. Він взяв бюджет на 2016 рік, додав реальний показник інфляції - і так вийшли показники доходної частини. За структурою доходної і витратної частини проект кошторису є ксерокопією цьогорічного і минулорічного бюджетів.

У проекті є декілька ризикованих статей, сумнівних до виконання або несумісних із іншими показниками. Наприклад, уряд розраховує отримати на 35% більше надходжень від податку на додану вартість, ніж цього року. Однак, за своєю природою наш ПДВ не є податком на додану вартість. Це звичайний податок на споживання, який нараховується на відпускну ціну.  Для того, щоб зросли надходження у бюджет від ПДВ на 35%, ціни також мають зрости на 35%. А це не сумісне із прогнозом інфляції 8,1%, закладеної в проект бюджету уряд.

Читайте також: Соціальні стандарти у бюджеті на 2017 рік штучно занижені

Ще одна ризикована стаття - це доходи, які уряд хоче отримати в бюджет від Національного банку України. У 2017 році заплановано отримати 45 мільярдів гривень від НБУ. Це на 50% більше, ніж передбачено в цьогорічному кошторисі, що опосередковано означає активнішу роботу грошового станка. У цьому разі показник інфляції в 8,1% також виглядає нереальним: або інфляція буде набагато вищою, або не будуть виконані одні з найбільших статей доходної частини бюджету. Отже, уряд буде змушений більш інтенсивно запозичати.

У дохідній частині передбачено поповнити бюджет 10,5 мільярдами гривень від спецконфіскації майна корупціонерів. Це не просто ризиковано - це не реально. Як показує практика, навіть якщо у подібних справах є судові рішення, то їхнє виконання затягується на роки. Наприклад, у справі Павла Лазаренка американський суд виніс рішення більше 10 років тому. Але Україна й досі не отримала жодної копійки. Тому українському уряду не варто розраховувати отримати наступного року ще й таку серйозну суму.

Ризикованою статтею є доходи від приватизації - 17,1 мільярда гривень. На ці граблі вже наступали як попередній, так і чинний уряд. Зокрема, у 2015 році від приватизації розраховували отримати 10 мільярдів гривень, але де-факто поповнили державну скарбницю лише близько 200 мільйонами. У бюджеті на 2016 рік також заплановано отримати 17 мільярдів гривень від так званої великої приватизації. На сьогодні ми у бюджет надійшло близько 100 мільйонів. Уряд розраховує на велику приватизацію і в 2017 році у тій самій сумі 17 мільярдів гривень. Як свідчить практика двох останніх років, ця сума може додатися до дефіциту бюджету, який в проекті закладений у розмірі 75 мільярдів гривень. Але враховуючи ризиковані статті кошторису, швидше за все реальний дефіцит за підсумками 2017 року становитиме понад 100 мільярдів гривень.

Читайте також: Доходная часть представленного бюджета сформирована непрофессионально, - нардеп

Та найголовніше: у проекті бюджету на 2017 рік не передбачено справжньої децентралізації доходної частини бюджету, тобто податків. Як і в минулі роки, у бюджеті на 2017 рік 80% доходів - тобто 700 мільярдів гривень, отриманих із податків - спрямовуються напряму в центральний бюджет країни. І лише 176 мільярдів гривень (20% податків) йде до всіх місцевих бюджетів. Це те саме співвідношення 80:20 на користь центру, яке спостерігалося щонайменше останніх 7-8 бюджетних циклів. Така ось децентралізація.