Коли крадій значний, такий як проглядає із середньостатистичної е-декларації народного (??) депутата, справа ясна - до буцегарні. А коли завівся дрібний хатній злодюжка і підкрадає, підкрадає, підкрадає... Що з таким робити?

Минула стаття  про контрабандні захмарні зарплати народних (???) депутатів влилась у народне русло гніву: мало їм, бач, наколядованого і надекларованого.

Люди гнів вихлюпнули і вчинили мудро, бо акумулювати його - тільки здоров'ю шкодити. А так, ще й свого добились - поп'ятились дорогенькі, порачкували - і першого листопада зарплатний додаток 2 із Постанови №5000-П вилучили. За доброю іронією, саме того дня, коли він почав діяти! Копійки не впало.

Фанфарони

Приймали додаток 2, як і личить двійочникам, тишком-нишком, а скасували - під фанфари: попереду Парубій, позаду Ляшко, ескортом парламентський бомонд - голови груп, групок, фракцій. Спасибі «Батьківщині», хоч хтось не замазався.

Повний список сановних авторів Постанови № 5323 про скасування зарплатного додатку дивіться тут. І знову магія цифр.

Читайте також: Ярмарка тщеславия. Э-декларации показали настоящее лицо государственной коррупции

«За» злет зарплат проголосувало 230 кнопок, в т.ч. і 5 з 9-ти співавторів скасування. Якби ці п'ятеро тоді, були такі ж свідомі як зараз розумні, то не треба було б город городити: 230-5=225 голосів - рішення не прийнято! 

Як би там не було, ми натиснули - вони здулись. І на тому спасибі.

Наскільки щире каяття? З сухого, нормативно-виваженого тексту Постанови № 5323 не сказати. До пояснювальної записки, необхідної за Регламентом, вельможні не спромоглися. Хоч вистачило б одного слова: «Вибачте».

Зате Висновок бюджетного комітету - поема в позі. Розверзлись аж на 517 слів, балакучі ви наші. Та жодного слова вибачення і у комітетників - бюджетників не знайшлося.

Зате знайшлось 51 слово аби перекласти усю відповідальність на О. Мушака, одного із шести тодішніх авторів. Може тому, що він у списку був останнім - стрілочник.

Я не фанат О. Мушака, ще той фрукт .  Але пошук крайнього (замість вибачення, на худий кінець мовчазного виправлення) - це не показник щирості і порядності.

Ще й стрілку перевели косо, під укіс злетіли: за вину Мушаку поставили, що начебто ним «не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки)» для підвищення депутатських зарплат.

Подано. Не знаю, ним чи ким іншим, але такі розрахунки у розпорядженні комітету були. І ним використані.

Правда не так як слід: до пояснювальної записки, яка до каси не ходить, їх не включили (як і самої записки не подали, хитровани). Зате у пропозиції до Держбюджету (додаток 1 пункт 1.17.1.  включили: 52 мільйони 512 тисяч 500 додаткових гривень мало перекочувати в їхні ненаситні кишені наступного року. До гривні полічили.

І як їм після того вірити?

А так, як і до того - ніяк.

«С небольшого ручейка начинается ...» е-декларація

Одночасно зі скасуванням нових зарплат, відновлена дія старої Постанови № 122/94-ВР, від 26 липня 1994 року «Про забезпечення діяльності народнихдепутатів України». Текст її усе ще не для друку. «Гюльчатай, открой личико».

А ось про їхні приварки ще.

П'ять років тому я розпочав статтю  так: «Голова, перший заступник, заступник, секретар, п'ять керівників підрозділів і двоє підлеглих. Це не штатний розпис контори Остапа Бендера «Роги і копита», а склад Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. Того, що вчить нас моральності.».

Наївний, то були ще квіточки, зараз у цьому комітеті: голова, перший заступник, заступник, секретар, три керівники підрозділів і 0 (нуль) підлеглих. І знову вчать нас моральності.

Картина не виняткова, дивіться сайт комітетів . Загалом у керівництві комітетів - 244 особи (61.46%) від загального складу комітетів - 397 депутатів.

Разом керівників Верховної Ради та комітетів - 247 або 58.39% депутатського корпусу - 423 народні депутати.

Забагато керівників, забагато і комітетів - аж 27. Що відзначила й Місія Європарламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса: «У структурі Верховної Ради наступного скликання пропонується передбачити меншу кількість комітетів (орієнтовно 20), які повинні чітко співвідноситись зі сферами відповідальності міністерств;» (Рекомендація №17).

Порахували достеменно: наразі маємо 18 міністерств, плюс комітет з євроінтеграції (міністерства немає, зате є профільний віце-прем'єр І. Климпуш-Цинцадзе), плюс комітет з питань Регламенту.

Незрозуміло лиш нащо чекати наступного скликання? Втім, мабуть і європейцям ясно, воно не за горами, бо це ледь на ладан дихає.

А ще є керівництво фракцій, спеціальна контрольна комісія з питань приватизації, тимчасові парламентські комісії ... Немає тільки совісті.

І усе це службові кабінети, автомобілі, спецзв'язок, підлеглі, не кажучи вже про доплати до зарплати. 

Хтось скаже: дрібничка. Не заперечую, але непоодинока і руйнівна:

- по-перше, посадоманія зумовлює недієздатну структуру парламенту. З якої його неякісна «робота» випливає так само невідворотно, як теорема Піфагора з аксіоматики Евкліда;

- по-друге, зі струмків витікають не тільки величні ріки, а й великі статки обраних та великі нестатки усіх інших;

- по-третє, туди одна-дві мінімальні зарплати, сюди одна-дві мінімальні зарплати - це дрібничка як для кого, але не для більшості українців. Це - мислення у парадигмі, нав'язаній суспільству казнокрадами.

Читайте також: Отставка Саакашвили может быть согласованной игрой с Порошенко против Тимошенко, - политолог

Нарешті, крадькуватість, у поєднанні з дріб'язковістю, - це найгірша із гримучих сумішей влади. Таких гнати слід у першу чергу, власне позачергово.

Та найгірше, що дріб'язковий вимір цих фізичних осіб, визначає дрібний вимір Верховної Ради України, як особи юридичної.

І, до слова, «клептоманія», це не коли одного разу ухопив великого куша та й годі, а коли тягне усе без міри і розбору: і мале, і велике, що під руку, себто під кнопку, попадеться.

Воно нам треба? Вони нам треба?

Борис БЕСПАЛИЙ, для UAINFO