Результати виборів у США ще раз підтверджують: маємо нові геополітичні реалії, у яких нам прийдеться жити. І горе тим, хто не прийме і не пристосується до нових павил гри, хто далі пробуватиме залишитись у чорно-білому світі, хто розказуватиме, що головне для українців – це бути з американцями проти росіян, що хлопці з Ленґлі за нас все зроблять. Ні, світ уже зовсім інший, і американські вибори, як і Brexit чи нідерландський референдум, це лише ще раз підтвердили.

Читайте також: Newsweek: Американські посли запевняють, що Трамп не припинить підтримку України та країн Європи

1. Змінилися самі Сполучені Штати. Результати голосування – це простягнутий середній палець десь із глибин штату Колорадо старій американській еліті, яка зарвалась у своєму монопольному використанні влади в найпотужнішій країні світу. Так само, як це було з Brexit, голосування було не "за", а "проти". Проти системи керівництва, яка заскорузла і не бачить своєї невідповідності очікуванням людей. От не можуть дві сім'і – Бушів і Клінтонів – по черзі керувати цією країною три десятків років. Не можуть одні купатися у благах цивілізації, а інші спостерігати за ними лише по телевізору в убогих квартирках десь в Оклахомі з мізерними за американським міркам зарплатами або взагалі без роботи. І чим більше американські ЗМІ й еліта переконували у правильності вибору за зважену і передбачувану Клінтон, тим більшим ставав стимул піти і проголосувати тих, кого не влаштовувала їх жебрацька і безпросвітна стабільність. Не знаю, чи Трамп змінить щось для них. Але пар випустить – це точно.

2. Змінилося сприйняття місця й ролі США у світі. Місії світового поліціянта вже більше не існує. Займатися боротьбою за ілюзорні ідеї і своїми очима бачити подвійні стандарти вже ніхто не хоче. Чому одні диктатори – вороги, й у війні з ними гинуть наші хлопці, а інші диктатори "хороші", з ними ми дружимо і їм допомагаємо – запитує виборець Трампа. І він має на це всі підстави. Не думаю, що новий керівник Білого дому піде на якісь швидкі радикальні зміни у зовнішній політиці, система прийняття рішень там складна, але те, що глобальну і європейську архітектуру міжнародних стосунків, яка склалась у часи холодної війни і не змоглои адаптуватись до нових реалій, треба змінювати – це факт, і тут новий керівник США має поле для гри.

3. Головним для нового президента стане внутрішній порядок денний. Україна й навіть Росія для нього – не питання першої десятки чи навіть двадцятки пріоритетів. Безробіття, відновлення промислового зростання, соціальні питання – основні. Більшість у Капітолії дає йому для цього всі можливості. Й від цього залежатиме, наскільки він швидко й активно візьметься за зовнішньополітичні питання.

Читайте також: Перемога Трампа як закономірність. Бунт проти істеблішменту західного світу

4. Якщо хтось думає, що Трамп стане лялькою у руках Путіна, то йому треба припинити читати радянські газети. Якщо ця людина змогла вибудувати бізнес-імперію і перемогти на таких складних перегонах, то напевне він не такий дурний. Думаю, що Трамп – гравець, який добре розуміє, в чому його інтерес у зовнішній політиці. І саме тут і є головне завдання для України – негайно спробувати стати для Трампа позитивом, а не негативом, яким ми зараз є через недалекоглядні поради, дії, висловлювання декого у керівництві країни. Не знаю, віддячила би Клінтон за симпатії і підтримку з боку деяких українських гравців у передвиборчий період, сумніваюсь. А от у тому, що цього не забудуть у команді Трампа, – це точно. Ситуація не безнадійна – у силу того, що роль і місце України в цілому у процесі виборів були незначні і нанесена шкода – не смертельна. Але те, що українському керівництву потрібно негайно зробити декілька серйозних змін і відновити комунікацію з офісом нового президента – то це точно. Для цього є усі можливості (кому потрібно – мають знати про них, якщо ж не знають – можу розповісти), потрібна лише мудрість і політична воля.

5. І головне. Ми можемо стати партнером із США – попри те, хто там президент – лише якщо будемо привабливою країною, історію успіху, куди хочеться приїхати і стосунками з якою хочеться похвалитися. В українського керівництва є місяць-два для того, щоб на хвилі першої реальної реформи – запровадження е-декларацій – піти далі у системних змінах у країні. Якщо ж їх не буде, то ми остаточно ризикуємо стати "кислотним активом". Від яких пошвидше позбавляються. Хто-хто, а Трамп, як бізнесмен, добре це знає і вміє робити. Так що все не в руках США чи Росії. Багато що й у наших власних. Тому немає чого чекати – пора братися до роботи. Часу вже майже не залишилось.