У владі стратеги й тактики геополітичного та інформаційного просування адекватної позиції держави та позитивного іміджу України у світі складаються, в основному, з аматорів, заочників і дилетантів. Тому їх вистачило лише на оприлюднення списку країн, які не підтримали Резолюцію ООН про порушення прав людини в Криму від 15 листопада 2016 року.

Насправді - це резолюція на підтримку територіальної цілісності України, та найважливіше, що аналогічна резолюція голосувалася в ООН 27 березня 2014 року!

Читайте також: Генассамблея ООН приняла украинскую резолюцию по Крыму

Саме те - перше і базове - голосування в нашому геополітичному позиціонуванні ми постійно аналізували на моїх лекціях і семінарах у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Проте, у відповідних міністерствах і відомствах, певно, на стратегію часу не було, бо треба було обґрунтовувати безальтернативність Мінських угод...

Так от: при голосуванні 2014-го року Україна мала ПІДТРИМКУ 100 країн, ПРОТИ- 11країн,утрималось - 58 країн. Список країн, які нас підтримали, і які були проти, можна переглянути тут.

За більш як два з половиною роки "енергійної й професійної роботи" за аналогічну за змістом Резолюцію ООН маємо ПІДТРИМКУ 73 країн, ПРОТИ -23країни,утрималось - 76.

Читайте також: За нинішньої політики РФ виконати умови ухваленої резолюції про Крим майже неможливо - нардеп

Ще одне сумне голосування, яке виявило ширше коло "латентних" прихильників Росії у питанні Криму, стосувалося ініціативи Білорусі взагалі не розглядати цю Резолюцію. І набрала така позиція вже 31 голос відповідних країн.

Отож підсумовуємо: за період діяльності з березня 2014 по листопад 2016 рокуукраїнськавлада ВТРАТИЛА 27 країн-союзників, натомість Росія ДОДАЛА 12 країн до прямих прихильників Російської окупації Криму.

Найсумніше, що до категорії прямих союзників Росії у Кримському питанні перейшли Казахстан і Узбекистан. Раніше з країн СНД були лише Білорусь і Вірменія.

Також у переліку недружніх до України у питанні Криму з'явилися такі впливові світові гравці, як Китай, Індія, Іран... Є й перша європейська недружня до нас країна - Сербія...

Висновки:

- влада не сформувала та не забезпечила системної діяльності у геополітичній сфері;

- кадрова дипломатична політика (а часами її повна відсутність) не витримує жодної критики;

- інформаційна політика держави залишається на рівні декларацій...

НАСТАВ ЧАС РОБИТИ ВИСНОВКИ!

P.S. Щойно прочитав черговий допис про те, голосування в ООН це "велика перемога влади". Ну це, друзі, вже "клінічна неадекватність"!