Учора, 15 листопада, Міжнародний кримінальний суд заслухав доповідь свого прокурора щодо дій у рамках попереднього розслідування "Ситуація в Україні". Ця доповідь не є рішенням суду чи Гаазького трибуналу, а свідченням того, як сьогодні на перехідному етапі з боку МКС сприймається епізод анексії Криму, події на Майдані, бойові дії на Сході та роль РФ. Ця доповідь є не менш важливою, ніж судовий процес, до якого ще багато часу та етапів, серед яких і ратифікація Римського статуту. Фактично, МКС повинен визначитись, чи має юрисдикцію у справі "Ситуація в Україні", або ж визнати, що справа є внутрішньою, не має ознак військових злочинів чи злочинів проти людяності, й він не буде розпочинати офіційний процес. Підсумки:

– анексію Криму в доповіді (не рішенні) прирівняно до міжнародного збройного конфлікту між Україною та РФ (!!!), а епізоди щодо викрадення кримських татар і переслідувань за етнічною, фактично, ознакою включені до попередньої доповіді;

– щодо Донбасу є думка, що він має ознаки як внутрішнього, так і міжнародного за участю РФ конфлікту, й питання далі буде досліджуватися; статус міжнародного конфлікту конче потрібен Україні, оскільки тягне за собою і юрисдикцію МКС, і сценарій, за яким буде відбуватись амністія (міжнародні конфлікти не дають права до амністування осіб, які брали участь у військових злочинах або злочинах проти людяності!);

Читайте також: Нардепка: Ухвалено безпрецедентні рішення, що чітко вказують на злочин і його винуватця – Кремль

– епізодом справи буде, якщо розпочнеться повноцінний процес, трагедія зі збитим MH17, що дуже важливо для визнання конфлікту міжнародним;

– Майдан трактується досить своєрідно, і є фактологічна помилка щодо того, що 21 лютого 2014 року була пуладена угода за посередництва ЄС з Януковичем та домовлено про вибори на травень 2014 року.

Втім, щоб ми розуміли добре, коли б не розпочався процес, під нього підпадатимуть усі військові злочинці, які вдавалися до катуваннь, ґвалтувань, незаконного утримування заручників тощо.

Важливо розуміти, що ця доповідь ґрунтується на задокументованих справах щодо майже 800 епізодів, і частина з них (7000 сторінок справ) надана неурядовими організаціями, за що їм не можна не дякувати. Але в перспективі й РФ надаватиме спільно з ОРДЛО  свої докази щодо злочинів, і до цього необхідно готуватися та нарощувати власну базу.

Читайте також: Що дає резолюція ООН щодо окупованого Росією Криму

Думаю, що це прекрасний паралельний трек до Мінського процесу, а не пустопорожні розмови про інші формати. Хто міг би долучитися чи зробити свій внесок, сейрозно би сприяв подоланню геополітичних ризиків та нових реалій. Ніхто з наших західних партнерів не піде проти рішень чи розслідувань цієї інституції.

У той же час ми розуміємо, чому сьогодні, 16 листопада, Путін вирішив видати розпорядження щодо відмови в ратифікації Римського статуту.