Одним із підсумків цих трьох років є те, що ти не можеш просто так узяти і написати про Майдан. Особливо, якщо твої думки виходять за шаблон "тяжко, але воно було того варте", "буде краще, це лише початок" тощо. Кожен тут став політиком і говорить лише те, що належить. Інакше заклюють порохоботи, бо запідозрять, що ти "зрадофіл" і хочеш принизити особисто ПП, боти "Народного фронту" знайдуть в тобі симптоми агента ФСБ, прості психи дорікатимуть чимось несподіваним і всі різним.

Читайте також: Два виходи для України. Що має зробити громадянське суспільство

Але найнеприємніше не це: правильні слова сьогодні будуть використовувати всі. Зокрема й ті всі, що були, є і будуть частиною цієї політичної системи. А система – лицемірна і позбавлена навіть натяку на ідеалістичні мотиви – втомила не лише Україну. Британці проти неї повстали "Брекзитом", американці – Трампом, фрацузи за крок до того, щоб проголосувати за проросійську Ле Пен, увесь світ переживає різні дивні, з нашої позиції, процеси.

Усі прогнози політичного майбутнього складають люди із системи, ті, що вважали неможливим і "Брекзит", і Трампа. Тому до біса прогнози.

Читайте також: Чому не варто бойкотувати президента Трампа

Єдине, що зараз зрозуміло про нас і наше місце – ми були в авангарді змін та хаосу, що несуть ці зміни. Ми не знаємо, чим усе закінчиться для світу та для нас. Але отримали шанс завоювати нове місце, нову роль. Можливо, буде не краще, ніж було до того. Але все воно точно було того варте.