Сьогодні не про те чому, через що, без прізвищ і обвинувачень.

Сьогодні про те заради чого і що на меті.

Можна ще раз проаналізувати саму ситуацію з рекламою, але чи варто, - вийшовши на вулицю міста, кожен баче недоліки - проблема очевидна.

Що зроблено за останні півтори року - найголовніше - повністю подолано проблему "чорних конструкцій". Тобто свавілля з розміщення щитів без документів, а відповідно, ухилення від сплати за розміщення рекламних конструкцій до бюджету - такого вже ніхто не практикує - не вигідно. Сталось так через системні демонтажі - коли "договорняки" не діють, окупити тричі проведені демонтдажі конструкції підприємцю вже вкрай невигідно. Але посилено контроль не тільки над самовільно встановленими конструкціями, - проводиться невпинний моніторинг та визначення порушень по встановленим за дозволом рекламним засобам.

Про виявлені порушення повідомляють власника надсиланням вимоги і, або усунення, або демонтаж конструкції. Третього не існує.

Зрушили з мертвої точки і проблему отримання дозволів на рекламні конструкції: так за останні місяці видано більше 2400 документів (до речі левова частка - вивіски).

Але чи це все і чи вирішує досягнуте ту очевидну проблему про яку згадалось на початку. - НІ! Відсутність нелегалки, як видно, суттєво не змінила візуальну перенасиченість міста рекламою, бо проблема глибша. Невпинна робота з тотальними порушеннями - такими собі напівлегальними конструкціями - також суттєво не впливає на візуальне сприйняття.

Видача дозволів по діючим нормам тільки посилить проблему надмірної кількості реклами в місті. Нові правила розміщення такої - це перший крок від поточного етапу в змінений Київ.

Тож що ще робиться містом для того, щоб змінити ситуацію, точніше задати її розвитку інший вектор - напрямку до підвищеної безпеки на вулицях, до поліпшення комфорту та започаткування єдиних стандартів у оформленні міського середовища?

В самому питанні й визначені наші цілі, які ставились при розробці нових Правил: кардинальна зміна полягає у візуальному полегшенні сприйняття міських краєвидів та впорядкування реклами як елемента міського благоустрою. Пріоритетними складовими в алгоритмі для досягнення цих цілей є: 1 - безпека, 2 - комфорт, 3 - формування нової естетики оформлення зовнішнього вигляду міста.

Читайте также: Реклама как война, которую власть Киева проводит против людей

Тепер трохи детальніше про ці складові:

Безпека на дорогах та вулицях міста, як би цього не хотіли рекламісти, таки тісно пов'язана з рекламою: розміщення рекламних засобів прямо чи другорядно відволікає водія, плутає при ідентифікації дорожніх знаків, навігаційних елементів організації дорожнього руху, та що там казати, прямо перекриває оглядовість особливо небезпечних ділянок і самих пішоходів за ними таки не видно. Не напружуючись можемо легко згадати нашу збентеженість при під'їзді до ключових розв'язок чи перехрещень вулиць в місті - губимо увагу в намаганні зчитати необхідну нам інформацію серед потоку картинок, закликів, різнобарвного арсеналу рекламних форматів.

Саме тому в "нових правилах розміщення"* є зони обмеження розміщення рекламних конструкцій відносно перехресть, зупинок громадського транспорту і пішохідних переходів.

Щодо комфорту: для мешканця мегаполісу важливим є і візуальне сприйняття навколишнього середовища, звільненого від інформаційного навантаження, і фізичний комфорт, як би банально це сьогодні не звучало. Встановлені з наземними блоками щити прямо посеред тротуару - не дивина, на жаль. Об'їжджати таке з дитячим візочком по газону або проїжджій частині вулиці - точно не комфортно. Багато нарікань приймає на себе від громади Київреклама ще про конструкції, які стоять в безпосередній близькості до житлових будинків - шум призми, що провертається, або освітлення, що забиває вікна..

Про формування нового естетичного рівня і відношення до реклами в принципі, особливо до того, якими мали б бути фасади будинків, будівель - окрема тема. З цього приводу можемо довго говорити, приводячи у приклад мегаполіси інших країн, хоча, можна розпочати і зі Львова. Так, там місто ще не в повному порядку, на рахунок вивісок, або точніше, рекламних конструкцій на фасадах, і практично, поки що, регулюється ручним режимом - проте вже задано певний вектор і він відрізняється від нашого.

Ми зі свого боку не гаїли часу і навесні було розроблено "правила розміщення вивісок в місті Києві" , іншими словами - дизайн-код міста. Він регламентує важливі норми при розміщенні реклами на фасадах і, впевнена, може забезпечити в майбутньому охайний зовнішній вигляд наших міських пейзажів. Ось за цим посиланням можна його переглянути і надати свої пропозиції і зауваження.

Читайте также: Цукерберг разработал стратегию борьбы с ложными новостями в Facebook

Наша ініціатива "Нова Сагайдачного" - тестово запущена "програма" дизайн-коду. На сьогодні він ще в роботі і живих прикладів вивісок нового формату в місті можна порахувати на пальцях двох рук.

Але мова йде не тільки про красу фасадів, зовсім ні. Ми говоримо про збереження нашої культурно-історичної спадщини. Саме це ми маємо на кінцевий меті відносно історичної частини міста. Саме з такою метою пов'язано розширення нульової форматної зони міста. Саме такими мають бути наші кроки, якщо ми хочемо пишатись нашим містом, і залишити щось важливе для наших майбутніх поколінь.

І напрямок розвитку обрано! Початок змінам покладено!

Реклама мусить змінитись і поставитись до міста з повагою. Безсистемне накопичення рекламних конструкцій закінчилось і почалась трансформація міста-реклами на місто для людей з того самого моменту як закладено основні таргети. Проголосувати їх Київська міська рада має вже зараз. Вже не місяці - сподіваюсь, це вже дія в кілька тижнів.

Чи пручатиметься бізнес - питання риторичне. Але багато хто з рекламістів вже визнав, що переграв себе сам. Прощатись операторам зі своїм рекламним активом, бодай частково - неминуче майбутнє заради міста та його жителів. Разом ми точно впораємось - швидко і якісно. Залишається лише сподіватись на порозуміння і ефективну співпрацю.

Тримаймо кулачки і слідкуймо за новинами!

Гарним Києву бути!

Читайте также: Як цифрові технології вплинули на результати президентських виборів у США