А давайте просто припинимо говорити про безвіз, згадувати про нього, і всерйоз сприймати політиків, які про це говорять?

Досить цього національного приниження.

Нехай дають, або не дають - на власний розсуд. Зрештою, вони все одно зроблять так, як буде вигідний їм. Порахують, що вигідно - введуть в силу. Ні - тягнутимуть час до нескінченності.

Читайте також: "Безвіз" як ознака влади БЕЗ патріотизму і професіоналізму

Все одно ЄС чекає важкий шлях реформ і перебудови, які будуть тривати паралельно із не менш важкими трансформаціями в самій Україні. Що вийде в результаті - ніхто не знає. І не прорахує. Думаю, через кілька років більшість наших сьогоднішніх міркувань виглядатимуть зовсім не так, як сьогодні.

Ми так турбувалися про безвіз, бо нам потрібен був якійсь "фетиш", що робив би нас "більш європейськими". Але це занадто інфантильно - чекати на схвалення "дорослих дядь".

Ми довго гналися до вагону, але коли в нього застрибнули - вагон виявився відчепленим.

Читайте також: Леса в Карпатах не будет, это давно пора понять - мнение

Це не привід сісти. Це привід подумати над тим, чи варто бігати із незрозумілими цілями.

P.S. А от українських політиків за спекуляції довкола євроінтеграції - треба бити. Оскільки вони - архітектори найбідніших країни у центрі Європи, то бити, у будь-якому випадку, є за що.