MENU

Цей глобалізований світ ніколи ще не був таким підлим та брехливим - Галина Пагутяк

3963 0

Скоро Різдво,спаплюжене комерцією, такий собі блискучий наліт на склі, через яке християнська спільнота уже десятиліття дивиться на реальний світ. Втім, це скло ніколи не буває чистим: завжди знайдеться привід видурити гроші, а взамін дати забуття і веселощі. Цей глобалізований світ ніколи ще не був таким підлим, брехливим і безпечним, як зараз, прискорюючи свій шлях до Апокаліпсису. Таким безвідповідальним і безкарним.У цьому світі не можна передбачити майбутнє, бо його просто немає.

Є самознищення, про яке не можна говорити вголос. Якщо ти скажеш, тебе звинуватять у відсутності позитивного мислення,в намаганні витерти не зафарбоване, а просто брудне вікно з веселковими розводами. Усі вікна на всій планеті такі, крім тих, що розбиті вибуховою хвилею.В Сирії, і на Донбасі.

Причому більшість людей розуміють, що відбувається і як це виправити, як відвернути катастрофу, але поводять себе як худоба, яку ведуть на бійню. Давнє царство у Єгипті впало, бо спершу право на безсмертя мав лише фараон, а потім його присвоїли собі члени його родини, а потім вельможі, а потім усі, хто мав гроші. І настав хаос.

Так само й нині: право на майбутнє отримують ті, хто його може купити. Ні сирійські діти, ні донбаські сироти не можуть купити собі право на життя, не кажучи вже про освіту і їжу. Як і сотні мільйонів людей, які банально не мають що їсти і за що зробити операцію. Не мають даху над головою і жодного захисту. Декларація прав людини виявилася блискучою наліпкою, символом справедливого і вільного світу, шанси який створити зменшуються з кожним днем.

Читайте також: Плебс потребує видовищ, і це влаштовує і владу, і суспільство - Галина Пагутяк

Світом правлять банкіри, які вигодовують диктаторів, і коли ті виконають свою пекельну місію, знищують, а разом з ними мільйони жертв і довкілля.Втім, ці жертви не безневинні - вони дозволили з собою це зробити, вважаючи, що раптом вони врятуються, хоч усі помруть.

Я недавно бачила ірано-катарський фільм про 80-і роки. Коли іракські ракети обстрілювали Тегеран, з одного будинку виїхали всі мешканці. Залишилась тільки жінка з дитиною, бо дитина не хотіла покидати дім, доки не знайдеться її улюблена лялька, а жінка не хотіла ставати наймичкою в родичів.

Одного разу, охоплена жахом від нічних кошмарів, вона вибігла простоволоса з дитиною на вулицю. Її затримав нічний патруль за непристойний вигляд. Їй загрожувало покарання батогами. У місті, яке обстрілювали щоночі, де часто лунали сирени і тоді треба було ховатись у підвал, важливо було, щоб жінки ходили у хустці. Мораль така: дитина дозволила, щоб нею маніпулювала лялька, жінкою керувало бажання зберегти особистий комфорт, а патрулем -приписи шаріату, в який виродився колись гуманний іслам.

Ось це власне і є моделі поведінки сучасної людини - вона дозволяє, щоб нею керували фальшиві цінності. Аж допоки не доведеться викликати екзорциста, що може витерти брудні вікна. Коли ж людина визирне з чистого прозорого вікна, то побачить,що вона є частиною краєвиду, і можливо захоче щось у ньому змінити. Але не сама, з іншими людьми, які бачать те саме - правдиву реальність, а не картинку в телевізорі.

Галина Пагутяк


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини