Після ухвалення бюджету на 2017 рік у мене, як і в багатьох наших громадян, виникли запитання. Чому щороку нам обіцяють бюджет процвітання і розвитку, а потім ухвалюють його по-злодійськи, під покровом ночі і без обговорення? Чому так ретельно треба було ховати від народу кошторис країни, який урядовці називають своєю інтелектуальною перемогою?

Очевидно тому, що між епітетами, якими наділили цей бюджет, та його реальними показниками лежить велика прірва. Наприклад, його встигли охрестити «аграрним». Безсовісна маніпуляція. Після того, як у аграріїв забрали спецрежим ПДВ, який давав можливість щорічно накопичувати 20 млрд грн. на розвиток галузі, їм у наступному році обіцяють лише 3,5 млрд підтримки. На пряму фінансову підтримку агровиробників у бюджеті закладено 2,973 млрд грн., 1,5 млрд з яких є поки що віртуальними коштами Спеціального фонду. У випадку невиконання дохідної частини бюджету український агросектор отримає лише половину цих коштів.Не знаю, в яких вузах мусили вчитися деякі чиновники, щоб називати цей документ «бюджетом зростання». Уряд, скасувавши спецрежим ПДВ, забирає у агровиробників останні стимули розвитку і при цьому розраховує, що буде збережено ті самі темпи зростання у галузі. Натомість елементарні закони економіки свідчать, що без стимулювання відбудеться спад. Втрати агропромислового комплексу України від скасування спецрежиму ПДВ і неминучого зменшення експорту аграрної продукції можуть становити 100 млрд грн. Це величезний удар для всієї економіки, флагманом якої є АПК. І він обернеться не лише подальшим знеціненням гривні, а й стрімким зростанням цін на більшість продуктів харчування. Це відчує кожен українець.

Читайте также: Політична довіра - ключ до збереження країни

Щодо означення «бюджет розвитку», то воно так само далеке від правди, як ростовські промови Віктора Януковича. Насправді 90% усього бюджету витрачається на проїдання і «підтримання штанів». Тут не йдеться про розвиток.

Бюджет на 2017 рік передбачає збільшення витрат і доходів на 15,13 млрд грн., або приблизно на 2%. Ключовими є витрати на збільшення мінімальної зарплати. Понад 2,5 млн осіб у приватному секторі отримають збільшену зарплату в 3200 гривень. Яким же чином планують збільшити доходи? Крім уже згаданої хибної логіки зі скасування спецрежиму ПДВ, розраховують на збільшення потоку податків з доходів фізичних та юридичних осіб та єдиного соціального внеску. Насправді ж у кризовій ситуації сотні тисяч підприємців, які платять ці внески, закриються або сховаються в «тінь».

Зростання ВВП, на яке сподівається уряд, відбуватиметься за рахунок інфляції (8,1%). А ще одне джерело поповнення бюджету - доходи від приватизації та спецконфіскації - важко назвати надійним з огляду на те, як у нас проводять ці процеси.

Ще один ярлик, який цинічно клеїли до кошторису на наступний рік - «бюджет децентралізації». В реальності маємо от що. Уряд перекладає фінансування утримання шкіл та лікарень (ЖКГ + зарплати технічного персоналу) на місцеві бюджети. Крім того, освітню та медичну субвенцію з центрального бюджету забороняється витрачати на капітальні витрати (ремонти, покращення технічної бази і т.д.). У всьому світі децентралізація означає, що місцеві громади отримують додаткові кошти на свій розвиток. У нас же з точністю до навпаки - їм навалюють фінансових зобов'язань, які неможливо виконати.

У мене є більш точне означення бюджету-2017. Це бюджет бідності і занепаду, дохідна частина якого під великим сумнівом. Викликає сумнів і той рівень інфляції, який намалювали в уряді - 8%. Напередодні новорічних свят ми з експертами підрахували, що інгредієнти салату олів'є подорожчали за цей рік на 30-34%, а набір для куті - на 65%. Це ті наслідки економічної політики, які народ відчуває своєю кишенею, попри всі декларації економічного зростання і контрольованої інфляції.

Читайте также: Пластуни принесли до Верховної Ради Вифлиємський вогонь миру. ВІДЕО

Чого можна очікувати від уряду надалі? Цілком можливо, що в підсумку наповнення бюджету спробують здійснити за рахунок поспішного продажу за безцінь державних активів і ресурсів. Приклади на поверхні. Це і пропозиція обміняти експорт лісу на європейський кредит, і законопроект № 5445 про демонополізацію спиртової галузі, який створює замість державної монополії приватну олігополію, коли ринок поділять кілька олігархів. Ну а вишенькою на торті є постійні спроби запровадити «тіньовий» ринок землі (законопроекти про емфітевзис і обіг сільськогосподарських земель №5535). В обхід мораторію землю намагаються пустити з молотка для тимчасового латання бюджетних дірок.

Про всі ці проблеми, які повилазили, наче шило з мішка, аграрії попереджали уряд і парламент. Однак влада на реальний діалог не пішла, а попрямувала по своїх улюблених старих граблях. Народ же прирекли на злиденне існування, фіксацією якого став проект бюджету-2017. Значить, ця влада приречена, а її місце невдовзі повинні посісти відповідальні і фахові політики.

Читайте также: Сферичний бюджет у вакуумі