Сам процес прийняття в другому читанні в цілому основного фінансового документа України на 2017 рік говорить про те, що парламент фактично не виконує своєї функції як вищого законодавчого органу країни. Бо депутати проголосували за бюджет, навіть не бачивши його. До того ж за кілька годин чи хвилин до прийняття цього документу вносилися законопроекти, які ставали законами і сильно змінили чинну податкову базу. Враховуючи все це, можна робити висновок, що парламент у такій формі нам не потрібний. Нехай Кабінет міністрів розробляє закони, затверджує їх постановами, адже парламентарі й так не читають, за що голосують, і лише виконують політичну команду керівників своїх фракцій.

Багато основних показників, які закладені в бюджеті на 2017 рік, суперечать одне одному і не можуть бути виконані. Перша невідповідна цифра - показник інфляції на досить низькому рівні 8.1%. Це той самий показник, який був запропонований ще в першому варіанті бюджету і прийнятий у першому читані. Хоча до другого читання виникли два великі сюрпризи: збільшення вдвічі мінімальної зарплати до 3200 гривень і націоналізація "ПриватБанку". І перше, і друге вимагатиме серйозної зміни як доходної, так і витратної частини бюджету, вимагатиме додаткової емісії гривні. Це означає, що показник інфляції у 8.1% - абсолютно нереальний для 2017 року. Як мінімум, це буде двозначна цифра. Але яка саме - залежатиме від реальної емісії, суми, потрібної для докапіталізації "ПриватБанку" в наступному році, від справжнього дефіциту бюджету і курсу гривні. Так, у бюджеті курс закладений на рівні 27,2 долар, проте це умовний орієнтир. Згадаємо, що в бюджеті на 2016 рік прогнозували курс 24,2-24,4 гривні за долар, хоча в дійсності він зовсім не такий.

Читайте також: Втрати внаслідок дій "ПриватБанку" сягають двох річних бюджетів Міноборони - Павлюк

Крім того, в доходній частині є декілька статей, які точно не будуть виконані в запланованому обсязі. Перше, це доходи від великої приватизації в сумі 17 мільярдів гривень, які уряд просто механічно переніс із бюджету на 2016 рік. Основна ставка, шляхом якої намагалися забезпечити таку суму, робилася на Одеський припортовий завод, коли його стартова ціна складала 600 мільйонів доларів. Проте цей аукціон не відбувся через відсутність охочих покупців (так у всякому разі нас інформує Кабінет міністрів), тому держава зменшила стартову ціну майже втричі. При цьому Кабінет міністрів не змінює прогнозовану суму доходів від приватизації, хоча очевидно, що запланованих коштів бюджет не отримає (якщо взагалі в наступному році буде так звана велика приватизація). А це означає, що майже всі 17 мільярдів ми можемо спокійно додавати до дефіциту бюджету, який на сьогодні уряд подав як 77 мільярдів гривень.

Друга стаття, яка точно не буде виконана, - це 10 мільярдів гривень від спецконфіскації. Практика показує, що подібні справи, якщо відкриваються, доводяться до суду і навіть проходять всі рівні судових інстанцій, тривають достатньо довгий час. І сподіватися, що за законом про спецконфіскацію, навіть якщо його приймуть швидко й одразу, вже наступного року надходитимуть якість кошти - наївність і самообман. Тому можемо із впевнененістю до дефіциту бюджету додати ще 10 мільярдів гривень.

Якщо дефіцит настільки збільшиться, тоді уряду, щоб покрити його, доведеться або ще більше здійснювати емісію гривні, або ще більше брати в борг. Із цього випливає неправдивість іншого показника - 600 мільйонів гривень, на які уряд планує збільшити граничний розмір державного і гарантованого державою боргу. Його Кабмін заклав на кінець 2017 року в сумі 2,3 трильйони гривень.

Отже, бюджет України на 2017 рік мало чим відповідатиме економічним і фінансовим реаліям. Цього слід було очікувати від самого процесу його формування - Кабмін погнався за термінами прийняття, а не якістю цього документа. Тому уряд - або чинний, або наступний - буде змушений вносити в нього зміни, якщо не щомісячно, то щоквартально.

Читайте також: Бюджет-2017: каждый выживает, как может