В рамках дискусії про підвищення заробітної плати для пожежників звернув увагу на одну дуже цікаву особливість.

Підвищення рівня мінімальної заробітної плати Прем'єр-міністром України В.Б. Гройсманом у жовтні 2016 року співпало в часі з внесенням до другого читання проекту Державного бюджету України на 2017 рік. Як наслідок, цього дійства в бюджетний процес пішов з перекосами, в частині порядку прийняття бюджету (порушення норм Регламенту ВРУ та Бюджетного кодексу) та змінами окремих соціальних стандартів, що призвело до:

1. збільшилися видатки загального фонду державного бюджету на оплату праці державним службовцям на суму 5,8 млрд грн та частину коштів на які збільшили освітню субвенцію - 10,6 млрд грн та медичну субвенцію - 8,7 млрд грн;

2. збільшили видатки на заробітну плану в 46 з 483 бюджетних програмах (10% від загальної кількості).

Читайте також : М'ясо, горілка і квартплата. Скільки коштувало життя в Києві у 50-х

Як наслідок підвищення соціальних стандартів для працівників бюджетної сфери найбільше додаткових коштів на заробітну плату отримала Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Їй додатково було надано 1 млрд 156 млн грн на виплату заробітної плати збільшивши при цьому фонд оплати праці до 5,1 млрд грн. Таке значне підвищення видатків не дивне, оскільки в ДСНС фактично мають працювати 63 378 осіб (штатний розпис), які отримують заробітну плату з загального фонду бюджету. Працівники, які працюють на «небезпечних» об'єктах і фінансуються за рахунок спеціального фонду не враховуємо.

В таблиці представлені дані про кількість працівників, фонд оплати праці та середню заробітну плату усіх підвідомчих установ та центрального апарату ДСНС.

Середні заробітні плати установи розраховувалися, як річний фонд оплати праці (сума коштів передбачена державним бюджетом) поділений на штатну кількість працівників (визначена в паспорті бюджетної програми). В даному короткому аналізі не враховується особливість проведення служби ДСНС в частині того, що в дана установа має особливий характер оскільки в ній працюють, як державні службовці так і особи рядового та начальницького складу. Розподіл заробітних плат між ними представлений в примітках до таблиці.

Збільшення рівня заробітної плати у 2017 році в порівнянні з 2016 роком частково пояснюється впливом Закону України «Про державну службу», який ввів нові правила розрахунку та формування заробітної плати державним службовцям (протягом січня - квітня місяців розрахунок заробітної плати державним службовцям здійснювався відповідно до старого Закону). Такі зміни були уже враховані Міністерством фінансів при підготовці проекту Державного бюджету України на 2017 рік у першому читанні.

Читайте також : Зарплата в 3200 - "зрівнялівка", прикрита популізмом

Всі подальші збільшення оплати праці державним службовцям мають інші чинники. Один з таких чинників є наказ Голови ДСНС України від 29.12.2016 року №707 «Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2017 році Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2017 році», яким встановлено, що починаючи з січня 2017 року:

1. виплату місячного грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у розмірі не менше 5000 гривень;

2. підвищення порівняно з 2016 роком розміру місячного грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у розмірі не менш як на 2000 гривень на одну особу;

3. виплату грошової допомоги для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Цікавий факт виявився аналізуючи одну структуру (ДСНС) в частині збільшення рівня оплати праці. Різниця в середньому рівні заробітних плат між центральним апаратом ДСНС та службою Гідрометцентру становить більше 4 раз.

Можна аргументувати, що такий загальний підхід до аналізу рівня заробітної плати в інституціях можна зрівняти з аналізом середньої температури по палаті в лікарні. Так, звичайно. Проте, він заставляє задуматися про значний розкид даного показника та надає можливість робити попередні висновки щодо відсутності єдиного підходу до оплати праці в органах державної влади та необхідність детального аналізу впливу нового Закону «Про державну службу» на систему стимулювання державних службовців.