Блокадна історія показала, що народ не втратив здоровий глузд і не вірить політикам. Попри весь негатив від торгівлі з лугандонією, народ, певне. відчуває. коли у справу втручаються політики, то він, народ, тут абсолютно ні до чого. Його використають під патріотичними, красивими гаслами і забудуть. Повторюся знову: хоча як би ми не іронізували, але путін біля воріт - грає свою роль. Народ вибирає між хріновою владою і путніською окупацією на користь хрінової влади.

Читайте також: Гражданское общество Украины: никак не наблюдатель, но активный участник - New Eastern Europe

Зверніть увагу, що у випадку з Насіровим ніяких політиків не знадобилося. Народ самоорганізувався і прийшов під суд. Політики приєдналися потім і всі їхні спроби вдавати, що це вони організували - виглядають смішно. Народ відчув, що НАБУ це якесь нове віяння.

Кволе. Але ця структура намагається реально стати незалежною від політиків. Народ її підтримав.

Але, на жаль, влада, яка прийшла на Олімп на плечах Майдану мислить тими самими категоріями, що ними мислив Янукович і компанія.

Здається, вона бачить проблему лише в тому, що одне бізнес-політичне угруповання не задоволено нею і прагне домовитися з опонентами. Не вирішувати проблему, а домовлятися.

Але від балачок проблема не вирішиться. Вона може вгамувати апетити опонентів, але не повирішувати всіх питань.

Читайте також: Чи була, чи є і чи буде революція в Україні?

Домовляння дозволять лише відкласти необхідність вирішення проблеми у шухляду. Але рано чи пізно виникне ситуація, коли всіх учасників цих домовлянь-замовлянь знесуть к бісовій матері.

Ніякі нинішні політики не зможть це очолити. Навіть "нові" вже старі обличчя. Їм теж не вірять. Тим більше, що тим покидьків серед них не менше, ніж у старій владі.