Цими днями доводилося читати, мовляв, як це ми так можемо: ставити під сумнів високі поривання російської демократії і ставити діагнози? Мовляв, а пам'ятаєте, як нам на Майдані ставили? І як нам було, мовляв, неприємно, коли нас оголошували проектом Держдепу тощо.

Висловлю, можливо, абсолютно непопулярну думку на тему, чому ми можемо.

Читайте також: Навіщо пускати війну до себе всередину

Вона коротка.

Ми можемо, тому що ми знаємо предмет.

Ми знаємо росіян, російську культуру, російську мову, російські традиції, російські рефлекси.

Крім того, ми їх відчуваємо. Занадто добре, думаю.

Вони нас не знають. Від слова "зовсім". Тобто те, що вони про нас знають – це верхівка айсберга, уявлення, зіткані зі стереотипів, фантазій чи просто міфів.

Читайте також: Сторіччя облудної Росії: фальшивий "рускій мір" фальшивих росіян

Це дві різні візії, одна з яких (про нас) абсолютно фальшива.

Тому порівнювати ці візії не можна так само, як не можна порівнювати спостереження в об'єктив бінокля і в його окуляр. І в основі цих двох різних візій стоїть різний статус наших культур і різна міра та ступінь взаємного проникнення.