Надзвичайна новина. Європарламент підтримує безвізовий режим для українців. Ми фактично за крок до того дня, коли українцям не доведеться принижуватися у візових центрах. Проте в історії з безвізом найціннішим є не стільки факт нового етапу у відносинах України і ЄС, скільки визнання зусиль, які українці приклали для досягнення поставленої мети. У цьому сенсі мені значно важливішим видається день дебатів у Європарламенті, аніж саме голосування.

Дебати дозволяють виявити градус відносин, відчути настрої наших партнерів у Європарламенті. Так, можна сказати, що Європарламент завжди був дружній до України, тому навряд чи ці слухання мають якесь значення. Але якраз вони і показали, що хоч серед європейських політиків більшість - наші друзі, але є чимало і таких, хто ставиться до нас вороже або як мінімум з обережністю. Найнебезпечніше, що ці люди представляють партії, які отримують дедалі більшу підтримку в країнах ЄС. Проте ще важливіше почути застереження від наших друзів.

Почнемо з гарних новин. Більшість європарламентарів, які виступали 5 квітня, наголошували на важливості безвізових поїздок для українців. Хтось говорив, що це буде корисний сигнал Україні рухатися далі єврошляхом. Хтось казав, що так починається дорога України до майбутнього приєднання до європейської сім'ї, а хтось порівнював безвіз із руйнуванням Берлінського муру. Проте всі заяви поєднувала одна ідея: Україна заслужила безвізовий режим, бо виконала критерії! Заслужила! Виконала! Як часто ми чуємо такі слова на адресу України? Досі постійно лунали звинувачення в шахрайстві, маніпуляціях, недотриманні зобов'язань.

Фактично десять років різні українські уряди намагалися добитися безвізу шляхом обману - створюючи псевдооргани для боротьби з корупцією, вигадуючи «відмазки» щодо створення біометричного паспорту, зволікаючи зі схваленням десятків законів, важливих насамперед українцям. Україна перша «прорубала вікно в Європу» - першою з країн Східного партнерства розпочала переговори з ЄС щодо безвізу, проте Молдова і Грузія вже отримала безвіз, а ми досі ще на черзі.

Безвізовий шлях почався за Ющенка, продовжувався за Януковича. Сподіваюся, скоро отримає своє завершення. Кожен із президентів був не до кінця чесним - чи не кожного року українці чули обіцянку про безвізовий режим ось-ось, дуже скоро. Це викликало лише обурення, злість. Можливо, тому сьогодні мало хто і відчуває радість з приводу наближення безвізу. Здається, ніхто в нього просто не вірить.

І на тлі цієї зневіри ти нарешті чуєш: Україна заслужила! Не потрібно нічого вигадувати, не потрібно вдаватися до трюків, не потрібно волати «нас там не чекають» і при цьому нічого не робити, не треба вишукувати «подвійні стандарти». Достатньо лише чесно виконувати свої зобов'язання. Заслужене досягнення - удвічі приємне.

Читайте також: Як отримання безвізу стає психологічним тестом для суспільства

Негативних заяв теж лунало чимало. Але їх виголошували здебільшого або крайні праві, або крайні ліві. Згадали про можливий наплив мігрантів, запитували про можливу фальсифікацію паспортів, польська представниця згадала про Бандеру, пролунало занепокоєння щодо заборони комуністичної партії, говорили про те, що Україна не заслуговує на безвіз, бо нею керують олігархи, закликали не відривати Україну від Росії, згадали про російську виконавицю на Євробаченні...

Утім, найчастіше критикували Україну за всюдисущу корупцію. І говорили це не лише ті, хто входить до табору симпатиків Путіна, але і друзі України. Тут якраз владі і потрібно замислитися. Ми заслужили безвізовий режим, але цей безвіз - не кінець історії, а лише початок. Саме тому європарламентарі і наголошували: безвізовий режим - це заохочення до подальших реформ, ЄС надаватиме і надалі підтримку, але буде стежити за подальшими змінами в країні.

Читайте також: "Безвиз" - это отлично, но радоваться пока рано

На жаль, українська влада і зараз не змогла втриматися, аби не вкласти ложку дьогтю в діжку з медом. Депутати з щонайменше чотирьох країн - Австрії, Фінляндії, Естонії, Іспанії - розкритикували Україну за нове законодавство, яке зобов'язує громадських активістів, які борються з корупцією, подавати електронні декларації. Якщо ми і далі будемо йти таким темпом - крок уперед, два назад, то не здивуюся, що безвізове свято невдовзі завершиться. Тому може виявитися, що безвіз було легше отримати, але куди тяжче буде його зберегти.