Він лежить у київській лікарні і замовляє обід з ресторану. На нього глянеш і одразу скажеш: "О, донецький бандит". Він і є донецький бандит. Височенний, здоровенний, дебелий, не без харизми, зі статурою колишнього спецназівця, який покинув фізичні навантаження і швидко заплив жиром. Гарний оповідач, спілкується грамотною російською з московською, не донецькою, вимовою. У нього вродлива мініатюрна дружина і дочка-підліток.

Він ходить на милицях, пошкоджену ногу підтягає за собою на мотузці. Переніс складну операцію і йде на поправку.

Нога була прострелена. Його катували. Почалася гангрена.
Катували, бо хотіли забрати гроші - 450 тисяч євро, які він віз з "ДНР" до Росії - частину грошей від "розпилу" якогось заводу. У Росії потрапив до рук бандитів з "конкуруючої фірми". Гроші встиг приховати і їм не віддав. Після багатьох днів катувань його викинули під лікарнею. "Роботодавець" - той, кому призначалися гроші - приїхав, нагородив, оплатив лікування.

Читайте також: Украина-Россия: стратегия соседства

Він народився в Україні, служив у російському спецназі. Купа його друзів-спецназівців, як місцевих, донецьких, так і з Росії, воюють за "ДНР". Чи встиг повоювати сам - не колеться, справляє враження, що ні, але хто ж зізнається у такому. Про власне громадянство теж не колеться, схоже, що подвійне.

Українську владу він зневажає, "дирівську" - люто ненавидить. Каже, що порошенків з гройсманами треба судити за те, що крадуть і жирують, а "захарів" з "плотвами" вішати на стовпах. Бо вони віджимають майно у бізнесменів, наживаються на війні, а самі ніхто. Склалося враження, що вони і є та сама "конкуруюча фірма".

Поважає українських воїнів-добровольців. Закликає миритися.

Підтверджує слова Ходаковського - що на Донбассі щодня гине 50 бойовиків. Каже, що там вже скоро не буде кому воювати, бо люди розчаровані, злі, почуваються обдуреними - бо "всього лише" хотіли до Росії, а та дала їм смачного підср*чника. Хотіли "як у Криму", а Росія замість цього принесла їм війну і смерть. Вони давно б склали зброю, але бояться розправи з боку українських силовиків. Вважає, що якщо Україна оголосить амністію усім місцевим, а немісцевим надасть коридор до Росії, 90% бойовиків миттєво припинять спротив, і в ОРДЛО зайдуть українські війська. Каже, що майже всі бойовики люблять Україну (!) і хочуть жити в Україні (після російського підср*чника, але це дрібниці), їм просто потрібні гарантії непереслідування. Бачите, як все у них просто, мені аж трохи заздрісно стало :(

Читайте також: Розчарування - цим словом я можу описати свій дембель

Я сама регулярно закликаю до подібного варіанту з амністією (крім ватажків і явних військових злочинців), але коли чуєш таку святу простоту, хочеться їх усіх перебити.

Чи, може, справді подумати на цю тему?