Ситуація дійсно трагічна. Це – перша смерть представника наглядової місії ОБСЄ в зоні конфлікту, зазначає у своєму блозі на "Новому часі" політолог Володимир Фесенко. Обстріли були, але справа не доходила до втрат. Не думаю, що це призведе до припинення дії місії. Все-таки інцидент найімовірніше випадковість – у тому сенсі, що не було прямого цілеспрямованого знищення спостерігачів ОБСЄ. Хоча цього теж не можна виключати. Цілком можливо, що був підрив на міні, встановленій у прифронтовій зоні, – це досить часте явище, хоча і Хуг, заступник голови місії, сказав, що не повинно було бути в цьому районі мін, але міни ставлять не тільки там, де є відповідний покажчик.

Читайте також: Журналісти Russia Today прибули на місце підриву патруля ОБСЄ за три хвилини – Тимчук

Йде мінна війна у прифронтовій зоні, і ми знаємо про подібні підриви, які регулярно трапляються зокрема й із української сторони. Це – сумна реальність в рамках так званої гібридної війни, яка йде не тільки на Донбасі. Але роботу місії це не припинить. При цьому майже напевно це призведе до посилення заходів безпеки в забезпеченні роботи місії. Крім того, радше за все активніше обговорюватимуть тему демілітаризації прифронтової зони. Питання зависло з огляду на різні причини, відведення сил і засобів протягом півроку практично не проводиться. А інцидент може знову активізувати переговори про демілітаризацію як нейтральної смуги, так і ширших ділянок прифронтової зони, тому що тут жертвами можуть стати не лише спостерігачі, але й військові, й мирні жителі. Цей інцидент вкотре показав, що тема демілітаризації є одним із першочергових завдань у переговорному процесі.

При цьому навряд чи ми зараз повернемося до питання про поліційну місію ОБСЄ, тому що для цього необхідний широкий політичний консенсус, якого немає й не очікується в найближчому майбутньому. Такого роду інциденти не вплинуть і на поведінку Росії. Відповідно, не варто очікувати зміни позиції Росії з цього питання. Хоча в принципі це було би правильно. Але поліційна місія – занадто дороге задоволення, і цей фактор стримує керівництво західних країн, що беруть участь у переговорах. Для Росії важливі інші чинники: вони не хочуть занадто великого втручання міжнародного співтовариства у врегулювання конфлікту на Донбасі.

Вкрай складно зараз назвати винних, обидві сторони звинувачують одна одну, тому і про посилення санкцій говорити не можна: проти кого їх накладати? ОБСЄ в таких ситуаціях часто поводиться нейтрально. Вони не поспішають перекладати провину на когось. Це нам здається, що в усьому винні колаборанти й Росія. І цього разу інцидент стався на території, яку контролюють російські окупанти й колаборанти ОРЛО, – це їхня сфера відповідальності. Але однозначно довести, хто це зробив, вкрай складно й, оскільки це локальний інцидент і загинула лише одна людина (не катастрофа малазійського "Боїнга"), малоймовірна поява якихось нових санкцій.

Я б не пов'язував дзвінок Тіллерсона президентові України саме з обговоренням нових санкцій або з новою підвищеною реакцією США. Думаю, американці щодо Донбасу діятимуть стримано: у них немає ніяких нових ідей, пропозицій. Санкції вони збережуть, у повідомленні Держдепартаменту вони на цьому наголосили, але мова лише про продовження. Очікувати нових, на мій погляд, немає підстав.

Читайте також: Чому заклики здійснювати розмінування на Донбасі небезпечні

А от посилення заходів безпеки й активізація переговорів і в нормандському форматі, і в Тристоронній групі з приводу того, що необхідно виявляти більше толерантності, відкритості, довіри у спілкуванні з ОБСЄ - це питання обговорюватиметься набагато активніше.

Зараз треба порушувати питання не про припинення роботи місії, а навпаки – про її посилення і про те, щоб вона була не тільки спостережною, але й виконувала певні поліційні функції. Зокрема й поступово брала під контроль прифронтову зону.