Рівень правосвідомості й інтелекту користувачів українського сегменту Фейсбуку засвідчило бурхливе обговорення вироку Печерського райсуду Києва від 12 квітня 2017 року, яким до 2 років і 4 місяців позбавлення волі був засуджений громадянин, що вкрав у крамниці 20 плиток шоколаду на суму 238 грн.

Читайте також: Іще один добрий наслідок безвізу: "друзів" і критиканів пройняло не на жарт

Власне кажучи, засудили його до такого покарання не за крадіжку шоколаду, а тому, що він раніше вже був двічі засуджений за крадіжки. Спочатку – вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 листопада 2014 року до 1 року й 6 місяців позбавлення волі з випробовувальним строком у 2 роки. Але іспитовий строк крадій не відбув і знову попався, внаслідок чого був повторно засуджений вироком Солом'янського райсуду Києва від 17 лютого 2017 року до остаточного покарання (за сукупністю двох вироків) у вигляді позбавлення волі на строк у 2 роки й 3 місяці. Й тому Печерському суду, куди громадянин потрапив утретє, не залишалося нічого іншого, як приплюсувати до покарання за крадіжку шоколадок невідбуте покарання за попередніми вироками.

Але дописувачі соцмереж, які правові знання черпають із дописів генерального, прости господи, прокурора, здійняли ґвалт: мовляв, за такий дріб'язок – і в буцегарню. Тому я хотів би спитати у фейсбук-експертів: а який, на їхню думку, вирок повинен був винести суд і на підставі якого закону? Нехай, якщо вони розуміються на тих речах, самі напишуть проект вироку із цієї справи й опублікують – а я посміюся. Бо Печерський суд засудив дрібного крадія в повній відповідності до Кримінального кодексу України. Більш того – обвинувачений навіть не був арештований: як запобіжний захід суд обрав йому особисте зобов'язання.

Інша річ – чи можна вважати справедливим закон, який оголошує кримінально караним діянням крадіжку 20 плиток шоколаду. На моє переконання – ні, а подібні проступки повинні належати до адміністративних правопорушень. Власне, так раніше й було. Але видатний фахівець у галузі права Юрій Луценко, коли був міністром внутрішніх справ України 2009 року, домігся внесення змін у Кодекс України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких в разі, якщо вартість вкраденого перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то за таке настає вже не адміністративна, а кримінальна відповідальність. На сьогодні це – 160 грн.

Читайте також: Мій фейсбук – моя фортеця. Чи все ж маленьке ґетто?

Ось цей закон, який так і називається – "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна".

Луценко тоді дуже багато піарився з цією своєю ініціативою, і я, здається, був єдиним, хто виступав у ЗМІ та пояснював наслідки цього безумства. Але мої публікації, як це не раз траплялося, були воланням у пустелі. Тепер ось народ стрепенувся, довідавшись, що за крадіжку шоколадок на суму понад 160 грн можна опинитись у місцях позбавлення волі. От тільки привести законодавство у відповідність із здоровим глуздом фейсбук-експерти не вимагають. Бо не мають уяви ані про законодавство, ані про здоровий глузд.