Після голосування місцевої міськради про повернення старих назв вулиць пішли розмови про те, що в Одесі особлива ностальгія за СРСР. Але це не так, запевняє у своєму блозі на "Новому часі" український художник, одесит Олександр Ройтбурд.

Для початку: декомунізувати в Одесі є що. Хоча я і не був фанатом нових назв вулиць, запропонованих командою Саакашвілі, у мене були до них критичні зауваження. І вважаю, що можна було придумати і краще. Але те, що одеська міськрада повернула старі назви, проголосувавши за повернення в совок, – це огидно.

Читайте також: Міського голову Одеси попередили: скасування декомунізації – кримінал

Дорогі депутати Одеської міськради, ви так переживаєте, що ще не зовсім добили місто? Ви хочете прокласти дорогу "руской вєснє"-2? Ви хочете реваншу Куликового поля? Хочете бачити Одесу в сірій зоні типу ОРДЛО з бомжами й гопниками при владі? З портом та аеропортом, що потрапляють під санкції? Зі блокадою і відключенням електрики? Не треба вмикати видимість патріотизму, просто подумайте, що тоді залишиться від економіки.

До того ж, пішли розмови, що в Одесі люди якось особливо ностальгують СРСР. Що це пов'язано з одеською специфікою. Так, в Одесі багато "вати", в Одесі багато абсолютно байдужих обивателів, в Одесі багато людей, які досі дивляться російське телебачення через супутник або навіть по кабельному. Але вони перебувають під впливом російської пропаганди.

Українська пропаганда, або контрпропаганда, набагато менш професійна і ефективна з цілого ряду причин. Насамперед це непрофесіоналізм і невміння прорахувати більше ніж на один крок. Вона простувата. Росія ж просуває ностальгію за радянським минулим.

Україні поки не вдалося змінити картинку світу обивателів. І не тільки в Одесі.

Але можу сказати точно: одесити не мають жодної особливої любові до радянського минулого. Ностальгія за совком є і в Києві, не меншою мірою. І навіть в якихось карпатських селах. На тлі зубожіння і незахищеності є ідеалізація совка, де всім був гарантований якийсь стабільний мінімум.

Читайте також: Як Україні адекватно відповісти на ревізію декомунізації в Одесі

Тим не менш, є деякі речі, з якими дійсно можна ностальгувати: якісніша освіта, доступніша медицина, розвиненіша промисловість, вища зайнятість. Зараз із цим гірше набагато, тому багато в чому ця ностальгія з'ясовна.

Інша справа, що з людьми треба розмовляти. Розмовляти і займатися економікою. І тоді від цієї ностальгії нічого не залишиться.