Учора, 2 травня, канцлерка Німеччини Ангела Меркель і президент РФ Володимир Путін провели переговори, нагадує у своєму блозі на "Новому часі" політолог Петро Олещук.

Це продовження традиції спроб своєрідної човникової дипломатії з боку Меркель. Незважаючи на всі попередні провали, оскільки канцлерка виступила одним з ініціаторів мінського процесу, який повинен був забезпечити дипломатичне врегулювання українсько-російського конфлікту, вона не залишає спроб домогтися певного прогресу в цьому питанні. Крім того, залишаються інші проблеми у відносинах між країнами Європейського Союзу і Росією, пов'язані зі продовженням війни в Сирії та різноманітними внутрішньоєвропейскими проблемами.

Читайте також: Меркель vs Путін

Думаю, основна мета візиту – ознайомитися з позиціями, наявними в Німеччині й Росії з тих чи інших питань, і визначити, чи не було там якогось прогресу.

Поточні заяви Путіна свідчать про те, що він не бажає відступати ні в чому і не готовий йти на будь-які мирні ініціативи або ослаблення цієї ситуації. Він ніби говорить, що він на всіх напрямах буде стояти до останнього. По суті це є основним результатом цього візиту: він показав, що Росія на цьому етапі до жодних повноцінних мирних переговорів і врегулювання не готова.

Поки що все свідчить про неможливість змінити ситуацію. Якимись переговорами у відносинах з Путіним, умовляннями ніхто нічого не домігся, і він не демонструє готовність до якихось переговорів. Також свою роль грають майбутні вибори президента Росії. По суті Путін сказав, що принаймні ще рік він нічого міняти не збирається і продовжить чинну політику.

Це стосується не тільки конфлікту на сході України, але й Сирії. Крім того, Меркель зазначила, що Путінові варто звернути увагу на переслідування гомосексуалістів у Чечні, але це питання не є особливо стратегічним для Росії, лише залишається елементом загального позиціонування.

Читайте також: Фанерна Росія – потішна й несправжня

У результаті візит засвідчив, що з позиції дипломатії три роки спілкування з Росією ніяких результатів не принесли. ЄС потрібно або продовжувати зберігати ту фікцію, за яку вони тримаються,  – мирні переговори тощо, або шукати альтернативні шляхи дипломатії з Росією.