Український успіх і російська невдача у Вашингтоні
Два ранки українсько-американських відносин.
Вчорашній, 10 травня, інформаційний день приніс трохи тривожних повідомлень із Вашингтона.
Дещо дивне інтерв'ю другої заступниці держсекретаря Брінк для "Голосу Америки" (де занадто очевидно читалося послання – вами, Україною, займаються Німеччина і Франція, а ми, США, – допомагаємо). Та сама Брінк виявилася найвищою посадовою особою адміністрації США на урочистостях в українському посольстві з нагоди річниці встановлення дипломатичних відносин, що особливо контрастувало з тим, що Україна на цьому заході була представлена міністром закордонних справ.
А далі був незбагненний подарунок для Лаврова – звільнення акуратно до моменту його потрапляння в Держдеп і Білий дім директора ФБР Комі, який ретельно розслідував зв'язки адміністрації Трампа з росіянами.
Читайте також: Поки ми спали, у Вашингтоні сталася оглушлива сенсація
Вкупі мало такий тривожний вигляд, що я навіть написав одному поінформованому товаришеві у Вашингтоні щось на зразок "Агов! Друзі, що там у вас до дідька відбувається?"
У відповідь отримав лаконічне – дочекаймося кінця дня.
І таки дочекались, і таки кінець дня приніс неабияке полегшення.
Фотографії міністра Клімкіна в Білому домі – це важливо не лише для його особистого архіву. Наразі навіть не так важливо, наскільки продуктивною і субстантивною була його зустріч із віце-президентом Пенсом і наскільки протокольним було фотографування зі президентом Трампом. Зараз важливим є сам факт, що це відбулось.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін і віце-президент США Майкл Пенс
Адже так само, як не мало значення, чи хотіли у Трампа підсолодити Лаврову, знімаючи з посади директора ФБР, чи це лише збіг обставин, – усе мало дуже однозначний вигляд, так само не має значення, про що і як довго говорив Клімкін із Пенсом і Трампом, а також якими хитромудрими способами наш посол у Вашингтоні пробивав ці зустрічі, а точніше й головніше – ці картинки Клімкіна з Пенсом і Трампом (судячи з відсутності анонсів цих зустрічей – усе було дуже непросто).
Читайте також: Трамп прийняв у Білому домі українську делегацію. ФОТО
Посол України в США Валерій Чалий тисне руку президентові Дональду Трампові
Головне, що назовні й услід Лаврову (якщо він щось не зрозумів) спрямовано чітке послання: наші відносини з Росією – це важливо, але за рахунок України ми не домовлятимемося. Хоч інші питання це не знімає, але цього вже дуже немало. Точніше – це вже дуже багато.
І це дозволить зустріти новий інформаційний ранок у зовсім іншому настрої.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки