Президент Барак Обама любив заходити на зустрічі, які проводив із міжнародними парнерами у своєму офісі віце-президент Джо Байден. Та честі переговорити й сфотографуватись з Обамою без відповідної зустрічі в графіку удостоїлася низка різних прем'єрів, зокрема й тоді очільник українського уряду Яценюк та його колеги зі Грузії та Молдови.

Дональд Трамп має іншу звичку. Просить залишати у своєму графіку багато вільних вікон (що дратує чимало "класичних" співробітників Білого дому) для того, аби провести незаплановані зустрічі, зателефонувати старим партнерам по бізнесу чи колишнім радникам або просто подивитися телевізор. Траплялись випадки, коли побачивши на Fox News того чи іншого промовця, який виступав на захист американського президента, він відразу просив зателефонувати йому та запросити на зустріч у Білий дім. Тобто, Трамп де-факто максимально адаптував свій старий бізнесовий графік на новому президентському посту.

Читайте також: Український успіх і російська невдача у Вашингтоні

Спонтанне планування достатньо солідної частини свого графіку явно допомогло міністрові закордонних справ Лаврову, який вирушав на переговори з Тіллерсоном, але був заведений останнім в Овальний кабінет до Трампа. Але ще більше допомогло Павлові Клімкіну, який перебував у Вашингтоні навіть не з офіційним візитом, а за лінією Мюнхенської конференції безпеки. Щоправда, в ролі "поводиря" до Овального кабінету виступив радше віце-президент Пенс. Про появу Клімкіна в кабінеті Трампа немає жодного повідомлення на сайті Білого дому. На відміну від Лаврова, також не було жодного зливу у пресу напередодні цієї зустрічі. Це ще раз говорить про ймовірність того, що навіть сам Трамп не був упевнений (чи не знав), що його чекає знайомство, крім російського міністра, ще й із українським.

Звичайно, було б несправедливо сказати, що зустрічі з Пенсом та короткому обмінові думками зі Трампом офіційний Київ завдячує лише творчому підходові Трампа до свого графіку. Тактика "крапля камінь точить", обрана Україною після президентських виборів у США, починає приносити свої плоди. Зустрічі Клімкіна – доказ того, наскільки ефективною може бути зовнішня політика України на певному напрямку, якщо цей напрямок пріоритезований на найвищому рівні в Києві, а не відданий на відкуп суто посольству в тій чи іншій країні, яке зазвичай через брак людських і фінансових ресурсів залишається обмеженим у своїх маневрах. А у випадку зі Сполученими Штатами, якраз подібне і відбулось: America First стало слоганом і в українській зовнішній політиці впродовж останніх ста з гаком днів.

Також переконана, що в Білому домі / Держдепі знайшлися мудрі люди, які змогли донести до керівництва США, що на тлі сенсаційного звільнення Трампом директора ФБР Комі (вдруге в історії США), від чого на вухах досі перебуває весь американський медійний простір, й педалювання теми російського втручання у президентську кампанію, зустрічі з українським керівництвом вигідні не лише українському керівництву, але й американському. Зустріч зі Клімкіним сплутала карти всім тим публічним критикам у США, які відразу почали проводити паралелі між звільненням Комі та візитом Лаврова. Маємо не забувати, що американський політикум, на жаль, досі не може цілковито вибратися з передвиборчої кампанії, і це через Росію та її вплив на вибори Трампа.

Читайте також: Як зустріч Клімкіна з Трампом перетворили на "Битву екстрасенсів"

Прийом Трампом Клімкіна не має в жодному випадку розслабляти Київ. Це був важливий жест уваги, не більше. Наразі було б непогано зробити незалежний моніторинг того, як ті чи інші послання сприймають у новій адміністрації США. Що працює, а що робить ведмежу послугу. І як тих чи інших представників України сприймають у Білому домі та Конгресі. Та зробити висновки перед зустрічами на найвищому рівні.

Й іще одна невеличка порада: замінити хоча б частково наратив про підтримку Україну з боку США в усіх заявах і прес-релізах за підсумками різних зустрічей на партнерство. Підтримка важлива, але партнерство ще важливіше. Ну й, нарешті, не підживлювати чутки, які ходять Вашингтоном, що українському президентові пропонували зустріч із Трампом на полях саміту НАТО, але цей варіант Києву не дуже сподобався.