Військовослужбовець добровільно здався в полон бойовикам "ЛНР". Такі речі під час війни є абсолютно природними. Чому він перейшов чи здався в полон, тут може бути дуже багато версій і говорити про якусь одну дуже важко. Це можуть бути і негаразди в сім'ї, і спеціальна мотивація, і якісь тимчасові труднощі, з якими він стикався. Це може бути, наприклад, навіть нерозділене кохання, або кохання на тій стороні. Це може бути і цілеспрямована дія на тій стороні, вербування його, як показового агента, тобто я не говорю, що він проводив там якусь розвідувальну діяльність, але те, що він міг перейти на ту сторону під впливом певних обіцянок - така версія так само має право на існування.

Далі що з ним буде? Нічого не буде, тому що досвід показує, що навіть свої підготовлені кадри Росія не береже. Тобто його використають і кинуть напризволяще. Його доля дуже важка. Я не знаю, який там у нього сімейний стан, але родина мабуть так само переживає. Він наробив біди не тільки собі, але й родині. Він - доросла людина, і сам вибрав собі таку долю. То - війна.

Я наголошую на тому, що такі випадки трапляються в будь-якій армії. Це не є виключенням тільки для нашої. Я б не загострював на цьому питання, тому що з огляду на аспект інформаційно-психологічних операцій саме неадекватна увага на такий рядовий інцидент так само грає на руку противнику. Наша військова прокуратура з'ясує причини і повідомить результати розслідування.

Якщо він вчинив злочин, дезертирував, то він нестиме відповідальність відповідно до українського законодавства, коли він потрапить до рук українських правоохоронців. А так, можу йому тільки поспівчувати, оскільки ніяких преференцій з своїх дій та виступів він не отримає.

Якщо я не помиляюсь, навіть тих російських спецпризначенців, яких заарештували в Україні, їх вже ніби повбивали в Росії. Я маю впевненість, що його використають, як одноразовий гумовий засіб, і викинуть.

Читайте також: Чому в Україні немає жодних полонених

Немає єдиного рецепту, що можна робити, а що ні, (аби уникнути подібних ситуацій в українській армії - Ред.). Це має бути абсолютно продуманий комплекс різних заходів, які включають в себе і інформаційно-психологічне забезпечення і психологічну підтримку військовослужбовців, які знаходяться в зоні конфлікту, і матеріальне забезпечення, і вивчення особового складу перед тим, як направляти. На західній Україні так само є церкви Московського патріархату, можливо він був одним з вірних Московського патріархату і піддався на пропаганду "русского мира" і так далі.

Важливо працювати не тільки з військовослужбовцями, але й з командирами, військкоматами, які відбирають людей, призивають на службу. Потрібен дуже потужний комплекс. Але в любому випадку такі речі завжди будуть траплятися в нашому житті, таке ставалось завжди в людській історії.