Лише днями з колегами обговорювали проблеми британських спецслужб у відслідковуванні терористів у кіберпросторі, говорили про проблематику VPN, дивувалися хитрощам, до яких вдаються британські поліціянти, щоб ідентифікувати зловмисників серед міради VPN та SSH ... А вчора, 23 травня, вночі жорсткий теракт у Манчестері. Найщиріші співчуття родинам загиблих. І розумію, що відчувають специ, які не змогли цьому запобігти...

Читайте також: Меркель мала рацію. Чому інтернет – терра інкогніта

Головний інструмент спілкування сучасних терористів – це шифрування з'єднання, застосовуючи VPN, SSH, TOR, тощо. Це вхід до темної та глибокої сторони Інтернету. Терористів і зловмисників стає все складніше ловити. Й усе це на фоні української дискуссії про ОК і ВК та радість окремих журналістів щодо існування засобів прихованого доступу...

Сумно все це. Замість об'єднання нації навколо захисту українського соціального інтернет-простору, який вже зараз захоплений росіянами більш як на 50%, та об'єднання людей для боротьби за свою країну, маємо суспільне "свято" щодо "Яндекс – браузера".

Читайте також: Не утиски свободи слова, а боротьба зі впливом ворожих спецслужб

Коли запроваджували обмеження на російську книжку – була купа галасу, а зараз понад 80% Книжкового арсеналу – це український суперякісний продукт. Запровадили квоти на українську музику – знову галас, а в результаті маємо змогу чути більше молодих українських виконавців. Те саме із фільмами, телебаченням, тощо. Національна свідомість починається не лише із вишиванки, а зі зміни власної поведінки та спроби переконати інших навколо себе. І немає значення, чи є заборони та санкції, чи їх немає.