Як не зарікаюся читати росіян - але нікуди від них не подінешся.
З "ватниками" все просто. Слід віддати належне - це досить цільні натури. У них є відповіді на всі питання, а відсутність відповідей вони можуть легко компенсувати анально-фекальними метафорами.

Читайте також: Кум Ющенко стал "ватником". ФОТОФАКТ

З ними все просто. Вони одразу позиціонують себе як вороги по відношенню до України, і, чесно кажучи, це навіть викликає мінімальну повагу. Ворог, який у нинішньому світі зве себе ворогом - це вже дещо.
Складніше з лібералами. Дехто з них себе вважає "другом" і щиро хоче "налагоджувати стосунки", але все одно живе в тому ж ідейно-ментальному полі.

Як виглядає текст російського ліберала по Україні?
Спершу, він роздає "реверанси", далі викладає думки, і потім - робить висновки і пропозиції. Реверанси, здебільшого, дивні, думки - стереотипні, а висновки - ну дуже вже своєрідні.
На практиці це виглядає десь так: "С детства любил каштаны и Динамо Киев, но как можно допустить, что Крым - не российский, а потому давайте делать СССР, но хороший".

Читайте також: Про "девіації патріотизму"

Зрозуміло, що "вата" це все просто не розуміє, а "українська публіка" часто спрямовує авторів таких опусів у "пішу прогулянку".
А самі "ліберали" потім ображаються невдячності українців. Вони ж так чесно додали до діжки лайна трохи шоколаду, але українці все одно вважають це лайном, а не шоколадом..