Розмовляючи про корупцію, ми зазвичай згадуємо про чиновників усіх рангів, оминаючи бізнес.

Часто успішні та, що головне, чесні підприємці навіть стають прикладом, який варто було б перейняти держслужбовцям. Однак не все так гарно в приватному секторі. Навіть якщо не зважати на участь комерційних фірм у сумнівних державних оборудках і взагалі не розглядати контакти бізнесу й держави, залишається ще багато непрозорих учинків.

Читайте також: Кентавр бізнесу та влади – в чому його небезпека

Одна з головних проблем малого та середнього бізнесу – працевлаштування. У невеликих містечках і досі неможливо знайти роботу без "правильного" знайомства. В умовах різко обмеженого ринку праці робоче місце можна отримати з великими складнощами й лише через рекомендації. Причому така ситуація зберігається й у великих містах на кшталт Харкова чи Дніпра. Утім, є поступові зміни. Цьому сприяють кадрові портали, які значно спрощують процес пошуку роботи. Замість дзвінків друзям та перегляду оголошень у газетах тепер за кілька кліків можна отримати доступ до всіх вакансій не лише в столиці, а й у регіонах. Крім того, усе частіше власники бізнесу розуміють переваги кваліфікованих кадрів над лояльними рідними. Показовим для автора статті був випадок, коли в маленькому південному містечку власник невеликого бізнесу замість працевлаштування свого сина-мажора просто давав йому гроші за те, щоб той не ліз у справи, а роботу виконував досвідчений фахівець "зі сторони".

Для великих компаній національного рівня, особливо міжнародних, немає проблем із пошуком персоналу. Звичайно, трапляються поодинокі неадекватні HR-працівники, які за бажання можуть на співбесіді "відсіяти" цінного спеціаліста. Але це радше виняток із правил: переважно всі підприємства доволі значну увагу приділяють питанню підбору своїх майбутніх співробітників. Але таким гігантам притаманні свої проблеми. Через великі розміри контролювати периферію вдається далеко не всім, а тому й залишається простір для появи певних корупційних оборудок.

При цьому головні офіси компаній є максимально прозорими й чесними організаціями. Адже в них доволі часто працюють зовнішні ауди­тори, які можуть знайти будь-яке, навіть дрібне порушення з боку співробітників. Така увага пояснюється тим, що акції міжнародних підприємств торгуються на світових біржах. Тому викриття навіть дрібного порушення може становити серйозну загрозу репутації, що миттєво відіб'ється на вартості акцій і взагалі бренду. Звичайно, про свій авторитет дбають і аудиторські компанії. Однак виконання окремих видів робіт, які здебільшого не пов'язані з профільною діяльністю фірми, відкриває простір для нечесних менеджерів. Традиційно найуразливіші до цієї "хвороби" можуть бути підрозділи маркетингу, які відповідають за рекламу та розважальні заходи. Ще п'ять-сім років тому вважалося гарним тоном, коли новий керівник такого відділу, приходячи в нову компанію, вже мав із собою перелік підгодованих підрядників, готових до його особливих умов. А творчість та унікальність продукту робить визначення його коректної вартості, наприклад зйомки рекламного ролика, майже неможливим. Та й суми зазвичай не такі, щоб на них звертали увагу в масштабах всієї компанії. Лікувати цей небезпечний синдром допомагає криза останніх років. З ускладненням економічної ситуації більшість підприємств вимушені були обмежити свої витрати, зокрема й на промокампанії. Зараз до тендерів ставляться уважніше, а передбачені на них кошти погоджуються й перевіряються на багатьох рівнях.

Читайте також: Моя халабуда скраю: народне коріння корупції

Завжди залишаються поодинокі випадки, ко­ли нечисті на руку співробітники намагаються використати своє становище для власного збагачення. "Злита" за винагороду службова інформація дає змогу отримати додаткові переваги конкурентам, знання особливостей акцій допомагають виграти обіцяні призи. Утім, це переважно шахрайство, а не корупція в її чистому вигляді. А зав­дяки запровадженню електронних систем документообігу й контролю, на щастя, таке явище стає рідкістю.

Бізнес сам поступово вичавлює із себе можливі зародки корупційних схем. Адже це суперечить головній ідеї – отриманню максимального прибутку в чесній конкурентній боротьбі. Корупція призводить лише до втрати репутації та грошей, убиваючи потенціал для подальшого розвитку. Технічний прогрес тільки пришвидшує цей процес, адже надає додаткові інструменти для прозорішої роботи, допомагає вийти вперед лише найефективнішим фірмам. Певним чином сприяє цій боротьбі й трансформація свідомості, яку часто практикують у приватних фірмах серед персоналу. Замість особистого збагачення окремої людини через незаконні оборудки найвищим благом визначається збагачення всього підприємства, що згодом сприятиме збільшенню зарплат чи премій уже всього колективу. Це непоганий приклад і для державного сектору.

Юрій ЛАПАЄВ, "Тиждень"