27 Червня Голова Верховної Ради Андрій  Парубій здивував звітною частиною своєї доповіді під час власної прес-конференції. Може планова частина більш реалістична і адекватна?

Грядку скопаємо, на Марс злітаємо

На відміну від довгої і плутаної звітної (2109 слів), планова складова чітка і вдесятеро менша.

"... спробую окреслити завдання на наступний рік роботи Ради, те, на чому вона має зосередитися.", – скромно зачинає спікер, і сходу бере бика за роги: "Ключовим нашим завданням і метою, вважаю, має стати безпека. В найширшому розумінні, в усіх головних сферах... воєнна безпека, економічна безпека, енергетична безпека, захист українського інформаційного простору, безпека та захист української гуманітарної сфери".

Гадалось, львів'янин Парубій хоч побіжно згадає екологічну безпеку, та, мабуть, цього не буде доти, доки у Маріїнському парку не обладнають сміттєзвалище. Більше вплинула попередня посада – Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (27.02.2014 - 07.08.2014). 

План конкретний: не для людства навіки, а для Верховної Ради на один рік. Далі – розшифровка шести безпек: включно з відновленням територіальної цілісності України і аж до членства у НАТО із стратегічною метою повноправного членства в ЄС. Он що зробить за один рік ця Верховна Рада! Це не план, це – тост!

Хлестаков відпочиває, "Борислав сміється". З давніх давен відомо: немає надійнішого способу спаплюжити найкращу ідею, як втулити її у нереальний контекст.

Читайте також: Чи треба віза в країну мрій, де спікерує Парубій?

Звільнення окупованих територій, вступ до НАТО і ЄС – є для нас такими високими пріоритетами, що непродумано кидатись ними не годиться. Тим більш продумано, у зазделегідь написаному тексті.

Як роботи безпеку підійматимуть

Вище було про зайве, тут – про те чого не вистачає. Точніше, про те кого не вистачає – людини.

У плані – держава і роботи, які не їдять, не п'ють, не вдягаються, не хворіють, а розважаються тільки промовами спікера. Політична робототехніка фірмовий знак "Народного фронту", школа Яценюка.

Подивіться, послухайте, почитаєте хоча б проурядові ЗМІ – насильство опанувало країну. Зухвалі злочини безкарно кояться у столиці, містах-мільйонниках не те, що на вовчих стежках.

Дякувати, хоч у стінах парламенту, за спікерства Парубія, мордобій начебто спинено, спасибі пане Андрію!

Чого ж тоді не згадав про особисту безпеку громадян? Мільйони стволів розповзлись Україною і щоденно, щохвилинно цілять в нас. При поблажливому спостереженні державних очільників.

А ще безпека громадян від зубожіння і його невід'ємних супутників – недоїдання і хвороб. Соціальні аспекти національної безпеки повністю проігноровані. Між тим, коли занедбаємо економіку – нічого буде їсти, та коли занедбаємо екологію, охорону здоров'я, реальний прожитковий мінімум – їсти буде нікому.

Не протиставлення безпеки держави безпеці громадян, а їхнє поєднання, забезпечать повноцінну безпеку і України, і українців. Інакше – що не сплюндрують, не спаплюжать росіяни з найманцями, дороблять зубожіння і хвороби.

Щось із пам'яттю його стало

За владною традицією, невладних людей спікер у своїх планах забув. "Забув" він і дещо таке, чого забути не міг, чим усі вуха продзижчали: корупцію і парламентську реформу.

Власне, у звітній частині корупція згадана 5 разів, у планах – жодного. Може тому що 5 звітних згадок як рапорти перемоги, у планах для неї місця й не знайшлось: побороли! А на немає, як відомо, і суду немає. Тому корупціонерів, практично, і не судять .

Скільки списів сточено довкола е-декларування, нарешті десятки тисяч е-декларацій заповнено, вивішено для загального огляду, і що? А нічого.

Не скажу всі, але тисячі й тисячі з них дарма благають ретельної перевірки. Між тим, гряде новий декларативний цикл, нові декларації покриють попередні і ... легалізують їх!

Задумане як інструмент виявлення і знешкодження неправедно нажитого, е-декларування перетворюється в інструмент його легалізації, амністію сумнівних активів. Якщо сумнівний актив заявлено, а належних заходів не вжито, то з часом, практично після наступної декларації, такий актив легалізується. "Заграно", як кричать дворові горе-футболісти, після того як підіб'ють суперника і поженуть м'яча далі.

З парламентською реформою ще гірше. З двох обставин:

– по-перше, з усіх обов'язків спікера, налагодження ефективної роботи парламенту –  основний;

– по-друге, парламент і є тим інструментом, який має усе сплановане виконати: а тупою сокирою дров не нарубати.

Що Україні потрібен якісний парламент, а Верховна Рада такою не є – загальновідомо. Що Україні необхідна парламентська реформа – загальновизнано. Скільки ритуальних танців довкола неї витанцьовувалось, досі музика у вухах бринить.

Що з усього того нічого не вийде, ясно було від початку . З тієї простої причини, що депутатський корпус, як і президентську адміністрацію, ситуація влаштовує.

Нічого і не вийшло, тому й змовчав спікер. Точніше, звів розмову до відкритості Верховної Ради, е-парламенту. Справа добра, але шматочком цілого не замінити.

Та хоч реформа парламенту справа й першорядна, але друга в часі. Без першої - черга до неї просто не дійде. А першою - і в системі національної безпеки, і за черговістю є така:

Влада має перестати красти

Усім відомо, але звіримось із соціологією , – владі ми не віримо. З чого б то?

Нашій незалежності понад 25 років, стартові можливості України були блискучими (див. хоч тогочасні публікації, хоч сучасні дослідження). Результат: країна розкрадена, влада жирує (див. е-декларації) – народ бідує (див. навкруги). Усі інші чинники недовіри, як на мене, – або похідні, або другорядні. 

Читайте також: Соціологія, як вирок діючій владі

А без довіри бійців до командирів, яка ж війна? А без довіри будівельників до виконробів, яке ж державне будівництво?

Перша і найбільша небезпека – провалля між народом і владою, з вини останньої. Перша передумова національної безпеки – зміна влади. А як вона не міняється по суті, то варт її змінити персонально.

Борис БЕСПАЛИЙ, для UAINFO