Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор веде мову про відмінювання географічних назв

Читача Олександра Чайку цікавить питання закінчень -ть в інфінітиві, наприклад, спать, кохать.

Такі закінчення мають розмовний, а то й просторічний відтінок. У поетичних творах вони наявні, особливо в не дуже вдалих перекладах з російської мови. Проте добрі перекладачі їх уникають і в таких ситуаціях.

Порівняймо строфу з останнього вірша Сергія Єсеніна в оригіналі та перекладі Костянтина Житника:

До свиданья, друг мой, без руки, без слова,

Не грусти и не печаль бровей, –

В этой жизни умирать не ново,

Но и жить, конечно, не новей.

***

Читайте також: Що робить порохотяг і чи можна качати м'язи

Олександр Данилович Пономарів

Не прощаюсь, друже, не кажу "щасливо",

Не журися, не твоя вина –

Помирати в цім житті не диво,

Але й жити – теж не дивина.

Як потрібно писати – Третій райх чи Третій рейх, запитує Андрій Степанок.

Німецький дифтонг ei у вимові – ai, тож потрібно писати й вимовляти -ай: райх.

Запитання від Соломії Тимчишин. Чи потрібно відмінювати географічні назви в офіційних документах? Наприклад, як правильно писати – навчальні заклади міста Львів чи навчальні заклади міста Львова?

На­у­ко­ва біб­лі­о­те­ка Львівсь­ко­го на­ці­о­наль­ного уні­вер­си­те­ту іме­ні Іва­на Фран­ка

Відмінювати потрібно обидва слова: міста Львова.

Що правильніше – дочка чи донька, запитує читач Андрій.

Обидва слова цілком українські (до речі, слово донька неправильно наголошують: кажуть донька).

Читайте також: Чим волонтер відрізняється від добровольця й чого плани ліпше не реалізовувати

Слово донька має пестливий відтінок, а дочка, крім першого, нейтрального значення, має ще й таке: ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки. Наприклад:

"Мавка: Ох, як довго я спала.

Лісовик: Довго, дочко". (Леся Українка).

Ілюстрації Софії Караффи-Корбут

Інна Коцур хоче знати, як правильно вживати: в експерименті брало (взяло участь) 40 осіб чи в експерименті брали (взяли участь) 40 осіб?

Можливі обидві конструкції, але поширеніша – друга: в експерименті взяли участь 40 осіб.

Мирослав Мелимука запитує про наголос у своєму прізвищі.

Це прізвище суто українське. У прізвищах такого типу наголос, як правило, падає на дієслово в наказовій формі: Майборода, Переоридорога, Підіпригора, Перебийніс. Тож і Мелимука.

Але можливий також наголос і на Мелимука, оскільки в українській мові, крім слова борошно, є його рідше вживаний синонім мука.