Народження та виховування дітей дає тобі дуже особливу річ: ти стаєш свідком початку життя. Тебе ніби беруть за руку і ведуть туди, звідки все починалося. Тобі показують, як усе влаштовано. Народження кожного нового життя – це як народження життя взагалі. Повторення всесвіту в одному тілі. Кожна дитина – це ще одна маленька планета, населена птахами та рибами.

Читайте також: Холодний душ. Що вириває нас із теплих обіймів дитинства

Коли спостерігаєш за немовлям, сам стаєш немовлям. Коли спостерігаєш за дитиною, повертаєшся туди, звідки ти сам. Діти вчать тебе знову всміхатися так, як це вміють робити тільки вони. Трагедія життя – в тому, що воно завжди закінчується, але його щастя в тому, що воно завжди починається.

Я думаю, це було би непогане щоденне привітання: замість "Як у тебе справи?" – питати "Що в тебе починається?" "Що в тебе народилося?"

Читайте також: Хто зберігає наше дитинство

Життя – це те, що постійно починається.