Цими днями про перипетії вступної кампанії і збої в системі ЄДЕБО у всіх ЗМІ мовиться багато, часто і голосно. Причому думки, як не дивно, лунають діаметрально протилежні.

Очільники української освіти спершу запевнили громадськість у тому, що нема і не буде жодних підстав для хвилювання, потім закликали не хвилюватися, а зрештою ˗ як завше, просто переклали вину з хворої голови на здорову, заявивши, що усі ці навколовступні прикрощі спричинили ˗ хто б ви думали? ˗ безперечно, самі абітурієнти…

Натомість батьки і діти, котрі на власній шкірі відчули всі принади цьогорічного вступу, уже й не мріють про адекватне роз'яснення ситуації. Мама одного з абітурієнтів, відома письменниця Ольга Деркачова у своєму блозі пише: «Система подачі заяв запрацювала… Частково… Ми маємо дякувати? Чи все ж таки перед нами мають вибачитися за отой ляпас? Чи все ж таки ми маємо дякувати, що не вдарили вдруге? Чи ще рано дякувати? Чи ще вдарять? Вступна кампанія триває. Хтозна, що там буде далі…»

Читайте також: Чому шкільні оцінки – це зло

Звісно, що жодних вибачень не буде. Як не було їх і торік, коли теж відбувся збій системи УЦОЯО, можливо, трохи менш помітний і резонансний, але не менш образливо˗принизливий для школярів.

Це трапилося в день оприлюднення результатів ДПА ˗ хоча, власне, слово «оприлюднення» тут трохи не пасує. Відомість із результатами повинна була надійти до школи одночасно з тим, як аналогічні результати ДПА мали з'явитися на особистих сторінках школярів. Пригадую емоції моїх одинадцятикласників. Діти зі смартфонів заходили у свої особисті кабінети і навперебій показували мені й один одному оцінки. Хтось тішився високим балом. Хтось розчаровано плакав…

Але найцікавіше трапилося тоді, коли директор і завучі показали нам відомість із результатами ДПА, яка щойно надійшла на школу. Оцінки у багатьох учнів не збігалися. На 1, 2, 3 ˗ а в декого було й на 5 балів нижче. Я сказала про це директору, покликали учнів, аби переконатися. Директор зателефонував до ЛРЦОЯО. Йому порадили звернутися до Києва. У Києві пояснили, що трапився збій системи, і попросили не виставляти оцінки з отриманих відомостей до журналів та атестатів, бо після третьої години дня переглянуть результати і надішлють інші відомості.

Не буду розказувати, як минуло тих півдня, і що нам довелося вислухати від батьків та дітей. Думаю тільки ˗ а якби, беручи до рук отой папір із купою підписів, печаток і невідомо звідки взятих унаслідок «збою системи» оцінок ДПА, я перед тим не бачила, які оцінки мої діти отримали насправді? Мабуть, ми б перепсували класні журнали та атестати половини випускників школи?

Читайте також: Запровадження 12-річної системи освіти: актуальність і виклики

І ще. Досі не знаю, котрому паперу з підписами й печатками тоді було варто довіряти. Бо не надто хочеться довіряти земній тверді, яка раптом починає настільки хитатися під ногами.

Вступна кампанія завершується. Дуже хочеться сподіватися, що всі випускники України займуть свої омріяні місця на студентських лавах. А дивна тенденція збоїв системи, яка ось уже два роки підряд спостерігається то навколо вступної кампанії, то навколо ЗНО, нарешті залишиться в минулому. Погодьтеся, саме зараз ˗ час для висновків. Аби знову за чиєсь жито не було абітурієнта бито...