Президент США Дональд Трамп підписав пакет санкцій проти Російської Федерації, нагадує у своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко. І Росії немає чого запропонувати як контрзаходи. Остання реакція це довела: йдеться про спробу вислати з РФ 700 американських дипломатів, яких там у такій кількості ніколи не було. Адже в кінцевому рахунку це означатиме, що кількасот росіян втратять роботу, але для картинки й того, щоб російський народ знав, що "мы им покажем кузькину мать" було зроблено й таке.

Насправді Росія не може відповісти ані політично, ані економічно, ані науково-технічно, тому що в неї немає жодних інструментів впливу ні на США, ні на Захід у цілому. Тому зараз у Москві думають над тим, як мінімізувати наслідки цих санкцій. Але навряд чи це призведе до конкретних дій, тому що розрахунок Кремля на те, що санкції посварять Європу та США, марний. Так чи так і США, і ЄС знайшли чи за необхідності знайдуть компроміси щодо економічних моментів. Але всі вони будуть жорсткішими, аніж ті, що були до введення цих санкцій. Отже, тиск на Росію буде продовжуватися, й у Москві цього не можуть не розуміти.

Читайте також: Справді перегав: Трамп пошив Путіна в дурні та знущається

Ці санкції можуть стати дуже серйозним попередженням всім тим, хто є навколо Кремля і хто "заробив" свої чесно награбовані гроші за останнє століття, сховавши їх на Заході. Я думаю, що в цьому насправді і криється найбільша загроза для російського режиму. Тому що в кінцевому рахунку в тих, хто заховав ці гроші в Європі чи в Америці виникне просте запитання: невже я для цього це робив, аби зараз від усього відмовитися. Але головне емоційне російське питання: хто в цьому винен. І я думаю, що всі зрозуміють відповідь навіть не зі трьох разів.

Й от тоді почнуться внутрішньополітичні зміни, які, можливо, матимуть наслідком дуже серйозне переосмислення деякими панами в Москві того, що відбувається з потенційними рішеннями, які сьогодні можуть комусь не сподобатись у Кремлі. Це черговий, вперше достатньо болючий крок для того, щоб у Кремлі зрозуміли: їм треба або повертатися до вихідних позицій – тобто забратися геть із Криму й Донбасу, виплачувати компенсацію за завдану шкоду й поступово починати процес відновлення нормальних відносин – або готуватися до найгіршого: а саме скочування російської економіки до не просто стагнації, а занепаду. У цьому плані приклад розвалу СРСР у чинних кремлівських керівників має стояти перед очима.

Читайте також: Як Сполучені Штати завдадуть удару особисто по Путінові

Дещо агресивні заяви деяких європейських політиків не означають, що у відносинах ЄС та США буде певне загострення. Будуть непорозуміння та спроби знайти компроміс. Хоча позиція ЄС мене в цьому плані дещо дивує: Брюссель ухвалив рішення про зменшення енергетичної залежності від Росії. А сьогодні той самий Брюссель на догоду, думаю, корумпованим російським "Газпромом" компаніям, фактично цю енергетичну залежність скасовувати не хоче. Адже "Північний потік-2" – це безумовно чергова прив’язка Європи до російських енергоносіїв, тобто збільшення, а не зменшення залежності.

У самому ЄС єдності немає і не буде, тому що, наприклад, Польща та балтійські країни жорстко виступають проти російського газопроводу. І бажання Єврокомісії вести переговори з "Газпромом" може бути легко заблоковане згаданими країнами, й на тому ідея завершиться. Але те, що сьогодні говорять деякі політичні керівники ЄС у цьому плані справді викликає подив, тому що "Північний потік-2", а переважно йдеться про цей проект, посилює залежність від російського газу. Що ставить нас перед питанням – ціни чи цінності? Здається, що для деяких компаній гроші та бізнес відіграють важливішу роль за принципи.