Доводиться чути, що, начебто, "стаття 7 Закону України "Про освіту" суперечить Конституції України", бо, мовляв, "порушує право на навчання рідною мовою". 

Чи так це насправді? Давайте спробуємо з'ясувати.

За переписом населення в Україні для тих чи інших громадян близько сотні мов є рідними. Схожа ситуація є у майже всіх державах світу. Скажіть, а якщо в Україні є лише один носій рідної мови, як йому гарантувати право на навчання (вивчення)? Хтось скаже, що це залежить від кількості носіїв певної мови. Гаразд, нехай так. Але як тоді бути з положеннями статті 24 Конституції України, за якими громадяни мають рівні конституційні права і не допускається привілеїв чи обмежень, зокрема, за мовними ознаками? Тому, обґрунтування щодо кількісного критерію носіїв мови є сумнівними з точки зору статті 24 Основного Закону України.

Читайте також: Державну мову мають знати всі з дитинства. Крапка, – Ірина Геращенко

Але давайте розберемо зміст частини п'ятої статті 53 Конституції України. Ця частина структурно складається лише з одного абзацу і одного речення та викладена таким чином:

"Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою ЧИ на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах АБО через національні культурні товариства".

Які висновки можна з цього зробити?

1. Ця норма містить не право як суб'єктивну категорію, а гарантію реалізації суб'єктивного позитивного права, передбаченого частиною першою статті 53 Конституції України (права кожного на освіту), державою. 

2. В нормі існує відразу два (!) альтернативних сполучника. А саме - "чи", "або", а не з'єднувальні сполучники "і", "та". Ці два альтернативні сполучника вжиті у Конституції невипадково. І це не гра слів. Це означає, що держава зобов'язалася надати на свій розсуд, виходячи з різних чинників (інтеграційних, історичних, демографічних, фінансових тощо) одну з двох альтернативних гарантій: а) навчання мовою ЧИ вивчення мови; б) у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства. 

Читайте також: Державна мова і мови меншин: поважаймо права одне одного!

3. Словосполучення "відповідно до закону" означає, що норма є значною мірою бланкетною, адже вона відсилає до законодавчого акта, тобто акта, який приймається парламентом та промульгується Президентом. І саме у формі закону держава вирішує, яку саме із альтернативних конституційних гарантій Україна вирішила надати для реалізації права на освіту громадянам, які належать до національних меншин.

Тому, на мою думку, стаття 7 Закону України "Про освіту" повністю відповідає положенням Конституції, а будь-які спроби поставити цей законодавчий акт під сумнів у Конституційному Суді України не мають судової перспективи для потенційних ініціаторів конституційного подання.