Останніми роками роль жінок в управлінні державою невпинно зростає. І це невипадково, адже історично жінка в Україні завжди відігравала провідну роль, а українське суспільство, по суті, багато століть було матріархальним.

Вже у 19 столітті жінки нарівні з чоловіками мали право на вихідний день, на власне майно і кошти, користувалися не тільки більшістю базових прав, але й мали вирішальний голос в сімейних справах. Беззаперечна повага до жінки і матері була невід'ємною частиною українського терену.

У радянські часи роль жінки була нівельована, адже питання побудови комунізму вважалося більш чоловічою справою. Жінкам віддали гуманітарну сферу – освіту, медицину, культуру.

Читайте також: Пост-правда. Летальна зброя української пост-влади

Але з проголошення незалежності та поверненням до історичного коріння ситуація почала знову вирівнюватися.

Так, якщо у першому скликанні Верховної Ради було тільки 11 жінок або 2,4%, то сьогодні їх вже 52, що складає 12% від загальної кількості депутатів.

Вперше за роки незалежності дві жінки представлені в керівництві парламенту, шість парламентських комітетів також очолюють жінки. Найбільша кількість жінок в одному комітеті становить 6 осіб. Саме скільки парламентарок увійшло до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.

На місцевому рівні ситуація ще більш динамічна: до міських рад обласних центрів обрано 214 жінок-депутатів, що становить 22% від загальної кількості, в обласних радах 17% мандатів також мають жінки.

Три жінки сьогодні входять до складу Кабінету міністрів. Зміни торкнулися і традиційно чоловічого міністерства оборони України. У 2017 році кількість жінок-військовослужбовців склала понад 20 000, що на 20% перевищує показники минулого року.

Читайте також: Головна ціль влади – маніакальне збагачення​​​​​​​

Звичайно, в нас ще зберігаються пережитки радянської системи, які обмежують повноцінну участь жінок у житті держави. Так, жінок в незалежній Україні досі рідше беруть на управлінські посади, а близько 500 професій є для них забороненими на законодавчому рівні.

Тим не менше, тенденції свідчать про стрімке зростання ролі жінок у суспільстві. Я абсолютно впевнена, що з кожним скликанням парламенту і місцевих рад кількість жінок в управлінні країною та в управлінні бізнесом буде прогресивно збільшуватися.

Зважаючи, що кількість жінок в Україні становить майже 23 млн. осіб, що на 16 % більше ніж чоловіків, то й жіноче представництво у владі може сягнути понад 50%.

Сподіваюся, що такі зміни матимуть позитивні наслідки для нашої країни. Адже в державі, як і у сім'ї, має бути баланс, де жіноча половина врівноважує чоловічу, і тоді ніхто не впадає у крайнощі.