Дипломатичні джерела у Парижі повідомили російському виданню, що президент Франції Емманюель Макрон не проти відвідати Росію у травні 2018 року. Таке рішення вже ухвалено, щоправда офіційно про це поки не оголошуватимуть.

Дуже важко коментувати таку непідтверджену неофіційну інформацію, але суто теоретично можна припустити що це правда. Традиційні російсько-французькі зв’язки мають глибокі коріння і не можуть бути зіпсовані. Є велике проросійське лоббі у Франції – і економічне, і культурне, і політичне, яке намагається впливати на теперішнього президента. Хоча принаймні і виборча кампанія, і перші півроку президентства Е.Макрона не свідчать про його якісь особливі проросійські симпатії, але відповідні впливи на нього безумовно існують.

Можливо така неофіційна інформація є спробою, по-перше, показати, що Росія не втрачена для Франції. Але все ж таки, на мій погляд, коріння такої інформації мають суто російське походження. Я не виключаю, що Франція має до цього відношення якимось чином, але головне в цьому випадку те, що російський істеблішмент хоче показати, що насправді нічого страшного не відбувається.

Читайте також: Что скрывается за показным равнодушием крымских оккупационных "властей"

Хоча, наприклад, американські санкції, які мають бути повною мірою запроваджені найближчим часом, дуже б’ють по конкретним фізичним особам в Росії, на яких тримається режим Путіна. І особливої критики останніх американських санкцій в Росії майже немає, тому що, на мій погляд вони не знають, як на це відповісти. Бо дипломатичні скандали – це дрібні речі, а насправді це все дуже серйозно.

Також на фоні того, що поки що FIFAне приймає рішення про перенесення Чемпіонату світу з футболу з Росії. Всі здогадуються, що рішення про місце проведення Мундіалю саме в РФ не було випадково. Зрозуміло що російські гроші зіграли тут провідну роль.

І в цьому контексті дійсно інформація про візит Макрона до Росії проходить, тим більше, що одразу вона не отримає заперечення з Парижу.

Можливо, це така собі певна політична гра. Наскільки вона може бути зреалізована – дуже важко сказати, бо міжнародні відносини розвиваються доволі динамічно, і що буде у травні наступного року важко передбачити, зокрема через реалізацію антиросійських санкцій.

Читайте також: Корчилава: В ближайшие годы Германия и дальше будет безоговорочным лидером ЕС

Я думаю, що з нашого боку треба спокійно до цього ставитися і не голосити черговий раз: "Зрада", "Європа нас продає Росії".

Європа насправді прагматична і за великим рахунком теперішня така поміркована підтримка України, яка останнім часом спостерігається (не лише занепокоєння, яке було у 2014 році, а найбільш вагомі кроки на підтримку України) – це насправді відображає інтереси і провідних країн, як Німеччина та Франція, і Європейського Союзу загалом. Тому подивимося, але не варто цьому занадто багато приділяти уваги.