Прихильники екс-президента Грузії Михеїла Саакашвілі а також різних політичних партій на мітингу перед українським парламентом вимагають проведення реформи виборчого законодавства, Київ, Україна, 17 жовтня, 2017

19 жовтня декілька тисяч протестуючих у Києві піднеслися духом – парламент дав хід законопроекту про відміну  депутатської недоторканності. Але це була не едина перемога дня; парламент також схвалив реформу охорони здоров'я.

Це сталося на третій день демонстрацій, коли тисячі українців вийшли на вулиці з вимогами до президента Порошенка стосовно створення незалежного антикорупційного суду, зміни виборчого законодавства и відміни депутатської недоторканності, в противному випадку протестуючі чекали на його відставку.

Протести, які почалися 17 жовтня, стали найбільшою масовою акцією після Революції гідності 2014 року, через яку колишній президент Віктор Янукович втік до Москви, а до влади прийшов прозахідний уряд. Після тих подій Україна, незважаючи на перешкоди, домоглася серйозного прогресу здебільшого за рахунок діяльності українських громадських активістів.

Протестуючі, що зібралися перед стінами парламенту, тримали в руках плакати або розмахували прапорами. Але тисячі національних гвардійців і поліцейських відділення по боротьбі з заворушеннями – їх було, схоже, раз в десять разів більше демонстрантів – оточили будівлю і встановили бар'єри. Деякі угледіли в цьому сигнал про те, що Порошенко боїться опозиції.

Читайте також: Сергій Лещенко: Кілька сімей вирішили, що Україна – це їх власна нагорода за Майдан! ВІДЕО

Натовп був різношерстний і включав активістів – борців з корупцією, прихильників різних політичних партій, активістів ЛГБТ і просто літніх людей – небайдужих виборців. На мітингу були також представники більшості опозиційних партій. У натовпі помітили і депутатів від Блоку Петра Порошенка Мустафу Найєма, Сергія Лещенка та Світлану Заліщук.

Після досягнутих перемог деякі провідні громадські організації в тому числі "Реанімаційний пакет реформ", "Чесно", "Демократія" і "Хромеянская Платформа", оголосили про те, що припиняють участь у протестах. Але інші продовжують мітингувати. Екс-президент Грузії, колишній губернатор Одеської області Михеїл Саакашвілі, який допомагав запустити нинішню акцію, а також депутати від партії "Самопоміч" Єгор Соболєв та Семен Семенченко, залишилися, але офіційно свою партію не представляють.

Мустафа Найєм, депутат від БПП, назвав законопроект про скасування парламентського імунітету "маленькою перемогою", проте вірніше буде зосередитися на слові "маленький", і не робити упор на понятті "перемога". Закон переданий на розгляд Конституційного суду, що говорить про застосування тактики затягування, розповів Максим Еріставі, позаштатний співробітник Atlantic Council. Фактично прийнято два законопроекти, які знімають з депутатів недоторканність, але другий, представлений президентською адміністрацією,  передбачає введення нових правил лише в 2020 році після президентських і парламентських виборів 2019 року. Як завжди, найважливіше "написано дрібним шрифтом".

Читайте також: Майдан: сейсмологічний розріз

Реформа охорони здоров'я, прийнята на днях, не входила в основний список вимог мітингувальників, але перебувала в розробці вже довгий час і була практично погоджена. Тим часом, законопроекти, що стосуються виборчого процесу, парламенту провести не вдалося.

Але найскладніша і найважливіша проблема, вирішення якої вимагала маса демонстрантів – це створення суду по боротьбі з корупцією. За нею вже кілька місяців ведуться гарячі суперечки, але в стінах парламенту розгляд до сих пір не розпочався. Порошенко люто чинив опір нововведенню, незважаючи на серйозний тиск з боку міжнародної спільноти і висунуті умови від МВФ. Однак на початку жовтня він змінив позицію і пообіцяв приступити до вирішення цього питання в кінці року.

З точки зору учасників демонстрацій піднята ними хвиля здобула значний ефект. "Протести явно успішні, але як саме цей успіх буде використаний, неясно", – сказав Андерс Ослунд, старший науковий співробітник Atlantic Council.

Фактично потрібно задатися питанням про те, чи дадуть протести будь-які додаткові важелі реформаторам у парламенті, сказав Максим Еріставі, додавши, що спостерігачам слід з особливо пильною увагою стежити за переговорами, які почнуться у Верховній Раді.

"Компроміс" – як і раніше "брудне" слово для представників прогресивних сил України. Але, оскільки країна все більше віддаляється від революції Майдану в часі, опозиція і громадянське суспільство повинні перейти від конфронтаційного ідеалізму до конструктивного політичного діалогу. Будь-яка демократична консолідація на континенті була досягнута завдяки осмисленим компромісам зі старими елітами, – каже Еріставі, – Але, як показали останні [кілька] днів, в таборі прогресивних сил немає зрілих політичних стратегій. Мобілізація людей та проведення вуличних акцій, як і раніше розглядаються ними як ендшпіль і є основним політичним інструментом".

Читайте також: Україну перетворили на соціальну Сахару посеред Євразії – Базів

Невідомо і те, як довго готові тримати свої позиції самі учасники протестів. Деякі з них встановили намети і дві ночі спали на вулиці, але вечорами їх залишається зовсім мало. Створення антикорупційного суду важлива мета для багатьох мітингувальників, але ця вимога навряд чи мобілізує великі натовпи і утримає людей на вулицях, особливо в умовах настання холодів.

Той факт, що частина виступаючих вже відкололася, поганий знак для прогресивних сил, говорить Катерина Смаглій, директор київського офісу Інституту Кеннана. "Почали вони разом, але потім деякі групи вирішили піти. Це поганий знак. Тому що єдність завжди має критичне значення. Не потрібно затівати що-небудь зі своїми партнерами, якщо ви не готові брати участь в кампанії до самого кінця".

Занадто рано оцінювати, чи додали демонстрації вітру у вітрила реформаторів, але сьогодні вони, принаймні, змусили парламент, нарешті, проголосувати за медичну реформу і перейти до питання парламентського імунітету.

Це два кроки відчутного характеру.

Оригінал на Аtlantic Соuncil

Переклад: Андрій САБАДИР, спеціально для UAINFO