Продовжуємо тему реформи державного управління. Для тих, хто пропустив попередні публікації: йдеться про створення в міністерствах осередків "міністерств майбутнього" – директоратів, які займатимуться розробкою та втіленням публічної політики, тобто саме тим, чим міністерства й повинні займатися, а не керуванням держвласністю й наданням адмінпослуг, як нині.

Йде набір керівників директоратів. Зарплата висока, й тому конкурс досить високий також. Є надія, що прийдуть нові люди з новими цінностями.

Читайте також: Хто чинить спротив реформі державного управління?

У попередніх публікаціях уже йшлося про основні помилки кандидатів. Звичайно, я можу сказати, що бездоганне проходження бюрократичної процедури подання документів є хорошим тестом на IQ для кандидатів. І це було би добре, якби нормативна база була прозоріша і якби це не створювало переваг для нинішніх держслужбовців порівняно з людьми з-поза системи.

Перша й основна проблема пов'язана з тим, що новим майбутнім держслужбовцям важко розібратися із системою е-декларацій. Нинішні держслужбовці вже розібралися, витративши на це купу часу. Було би добре дати більше часу на подання документів, щоб уникнути цієї проблеми. Також замало інформації про це на кар'єрному сайті уряду.

Як зазначає багато учасників, стартові тести на логіку й інші навички, запропоновані компанією Hudson на замовлення Євросоюзу (який дуже сильно допомагає в цій реформі), були чудові. На жаль, не можна назвати бездоганними тести, які складали самі міністерства – вони слабенькі навіть на мій неупереджений погляд, часто надають перевагу тим, хто вже знає міністерства зсередини.

Читайте також: Коли замість реформи виходить Буратіно

Поки що ставлення до реформи в цілому досить позитивне. Важливо не наробити помилок, а зроблені швидко виправляти.

І ще одне. Хотілося би бачити більше лідерства з боку державних секретарів. Але багатьох із них немає у соціальних мережах (і це при тому, що Фейсбук у нас основний інструмент реформатора, як у США Твіттер основний інструмент зовнішньої політики:). Найцікавіше, що на сайтах міністерств практично не можна знайти інформацію про державних секретарів. Це треба негайно виправити, якщо ми дійсно хочемо тримати високий статус цієї ключової посади.