Парламент ухвалив ще два закони на підтримку українського кіно – зміни до Податкового та Митного кодексів. Без них не міг у повному обсязі запрацювати ухвалений раніше новий закон про державну підтримку кінематографії, оскільки активація економічних режимів підтримки кіно стає можливою лише після прийняття цих законів.

Тепер виробництво власного кіно, як і залучення до зйомок на нашій території великих західних кінокомпаній, стають більш економічно вмотивованими.

Читайте також: Чому "Сторожова застава" демонструє чудову динаміку щодо касових зборів та відгуків аудиторії

Кіно – це понад усе індустрія, і щоб витримувати конкуренцію, Україна повинна передбачити бодай такі механізми підтримки кіно, які діють у західних сусідів.

І найголовніше. Кіно – це потужна зброя у гібридній війні, яку проти нас розв'язала Росія. Люди значно краще сприймають правду, якщо вона зображена засобами мистецтва. Після запланованої на 6 грудня прем'єри "Кіборгів" Ахтема Сеїтаблаєва, світ може зрозуміти нас краще, ніж після тисячі інформаційних повідомлень.

Читайте також: "Червоний": чому ми не вміємо цінувати й підтримувати своє?

Однак кіно не може бути штучним товаром. Для сили, якості та впевненості в собі потрібна масова індустрія. Замість трьох десятків цьогорічних кінопрем'єр (що уже є рекордом), ми потребуємо сотень нових українських фільмів щороку. На які, як показують результати прокату, попит упевнено зростає.

Бо коли ми бачимо на великих екранах свою країну, чуємо свою мову та розповідаємо свою правду – це не тільки індустрія – це також деколонізація та самоповага. А це вже важливо не тільки для кіно.