Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 8 листопада

Геращенко: ОБСЄ послуговується на Донбасі тактикою "заплющених очей"

Генсек ОБСЄ Томас Ґремінґер у своєму виступі вживає словосполучення "українська криза". Я вважаю, що тактика "заплющених очей" шкодить ОБСЄ. І ми маємо відверто про це говорити. Свідома тактика "не бачити й не помічати" росіян на Донбасі це – підігрування росіянам, що "їх там нема", та їхньому примусові до "прямого діалогу" з російськими окупантами й колаборантами ОРДЛО. Це неприпустимо. Така позиція відверто шкодить процесові звільнення заручників. Це просто неприпустимо – не робити жодних намірів відвідати українських бранців у РФ і свідомо й демонстративно "не помічати" російських військових, затриманих на Донбасі.

Перший крок назустріч виборчій реформі. Слово за президентом і коаліцією

Маємо перший крок до нового виборчого законодавства. За кілька тижнів його доопрацюють у комітеті і підготують до другого читання. І ось тоді настане момент перевірки на віру та витримку. Перша перевірка – для Петра Порошенка, який неодноразово публічно запевняв, що наступні вибори мають відбутися за пропорційною системою з відкритими регіональними списками, лише дорікав парламентові, що в сесійній залі відсутня політична воля. Та ми переконалися в іншому – голоси за виборчу реформу є. Тепер президентові слід публічно звернутися до членів фракції свого імені зі проханням скасувати ганебний закон Януковича й упровадити нову виборчу систему.

Арсенал російської агресії: 19 тактик Путіна

Головна помилка в тому, що на Заході чомусь вважається, ніби згадана проблема нещодавня. Це не так. Усі наведені вище прийоми росіян випробовувалися раніше в державах на передньому краї. У багатьох випадках це почалося ще у ранніх 1990-х. Нас застерігали мешканці Естонії, Латвії, Литви, Грузії, України, країн Центральної Європи та ін. Але марно. Усезнайки старого Заходу не слухали, запевняючи, що розуміють Росію набагато краще, ніж екс-комуністичні країни. Ця зарозуміла легковажність дорого нам обійшлася. Тепер найменше, що ми можемо зробити, – вчитися на тяжко здобутому досвіді тих, хто ліпше знає нашого ворога. 

Новий "план Маршалла": як допомогти Україні

Литовці зараз чітко говорять, що тих ресурсів, які давав МВФ, вистачає лише на макрофінансову стабілізацію. Тому що валютні резерви України 2015 року становили 5,6 млрд доларів, а зараз, 2017-го, це майже 18 млрд. Усі ці гроші пішли на стабілізацію банківської сфери, тобто це поповнення резервів. Але це не інфраструктура й не малий і середній бізнес. Тому литовці пропонують певну філософію. Вони роблять посилання на своєрідний історичний аналог "плану Маршалла", який допоміг повоєнній Європі протидіяти комуністичній загрозі й ідеології авторитаризму, сталінізму, допоміг повоєнному населенню. Крім того, американці були зацікавлені в розвитку Європи. Протидіяти російській агресії, як вважають литовці, потрібно завдяки зростанню добробуту, економічному розвитку України.

Сланцева революція. Який шанс змарнувала Україна

Пік видобутку в Україні припадає на середину ХХ століття – 60-70 млрд кубів. Зараз видобувається лише 20 млрд. Якби ми зробили те, що зробила Америка, нехай навіть із п'ятирічним відставанням, то легко б вийшли на обсяги видобутку набагато більші, ніж зараз. А це означає, що сьогодні ми могли б експортувати газ (поки він іще комусь потрібен). Витісняли б Росію з ринку Європи, використовували б українську ГТС, і ці, умовно кажучи, додаткові 40 млрд кубів абсолютно спокійно могли б іти на експорт до Європи. Могли б заробити гроші.

Куликов, який запрошує в ефір Симоненка, звинувачує соцмережі в підриві довіри до журналістики

Чи зможе ЗМІ, яке очолює Куликов, завоювати більшу довіру в аудиторії після бенефісу Симоненка? Так, звичайно, але ці люди точно не є частиною проукраїнського сегменту Фейсбуку – в цьому середовищі "Громадське радіо" після запрошення лідера КПУ, безперечно, втратило частину прихильників. І в цьому не винні ані соціальні мережі, ані блогери – лише редакційна політика радіостанції. Не можна, ховаючись за "стандартами" та подачею "іншої точки зору", займатися рекламою тоталітаризму та ворожою пропагандою, бо аудиторія відчуває цю ворожість і відвертається від такого джерела інформації.

"Король Єлизавета". Годі записувати жінок до чоловічої статі

Лікарка, прибиральниця, стюардеса, продавчиня. Не викликає жодних запитань, чи не так? То чому є зауваження до слів президентка, підприємиця, пілотеса чи соціологиня? Нікому не спаде на думку назвати господиню господарем, співачку співаком, а королеву – королем (сюрприз, королева – теж фемінітив!). Лише уявіть: "король Єлизавета", "співак Джамала". То для чого записувати половину людства до іншої статі? Що частіше фемінітиви лунатимуть у повсякденному вжитку – в медіа, в рекламі, просто в розмовах, то швидше ми до них призвичаїмось, і вони припинять різати вухо. Зрештою, звук "ґ" в українській мові також раніше багатьом різав вухо. Як там кажуть? Точно: ґвалтування мови.