Всі нинішні розмови в Раді Європи про те, що з Росії у цій організації можуть бути зняті санкції, запроваджені за її агресію проти України та анексію Криму, і вона знову отримає право голосу в ПАРЄ — аби тільки не виходила зі складу Ради Європи, пов’язані не стільки з піклуванням РЄ про дотримання прав людини в Російській Федерації, скільки з фінансовою стороною питання. 

Як відомо, Росія вже відмовилася платити внески до бюджету Ради Європи. І якщо вона знову не сплатить цей внесок, то може постати питання про те, що країна, яка не виконує свої статутні зобов’язання, повинна або укласти угоду про розстрочку платежів, або бути виключеною з Ради Європи. Про це вже неодноразово говорили і натякали. 

Читайте також: Чому посольства не спроможні допомогти нашим незаконно затриманим громадянам? 

Але Росія вирішила, що на ці натяки доцільніше відповісти шантажем, що, власне, вона і зробила. І коли генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд завітав до Москви, йому чітко і ясно виклали всю цю історію і, напевно, сказали: «Або ви нас повертаєте до голосувань, або ми виходимо зі складу організації з усіма негативними для вас наслідками». Хоча які для Ради Європи можуть бути «негативні наслідки» від того, що Росія вкотре продемонструє те, що вона не є цивілізованою країною, я, чесно кажучи, не розумію. Це — проблема самої Росії, але аж ніяк не Ради Європи. 

Проте, як виявляється ті, як на мене, зовсім несуттєві (якщо дивитися на те, що робить Росія в Раді Європи) суми внесків для декого з європейських політиків є досить важливими. 

Відтак Росія вдалася до комбінації заходів: шантаж керівництва Ради Європи, використання певних фінансових труднощів у цій структурі на якомусь етапі та діяльність «п’ятої колони» Москви на Заході. Все це призвело до пожвавлення теми відновлення прав російської делегації у ПАРЄ. Хоча, на мій погляд, це повернення навряд чи відбудеться. Тому що в такому випадку Рада Європи просто розтопить принципи, на яких вона будувалася. 

Читайте також: Кремлівська хвороба європейських політиків

Отже, справа не побоюваннях, про які говорив пан Ягланд — що Росія, мовляв, стане територією безправ’я, якщо вона залишить склад Ради Європи, а в тому числі у цих грошах, у цих внесках. Насправді розмови про безправ’я у Росії — це не більше ніж політична риторика. Адже якщо справді говорити про порушення прав людини у Російській Федерації, то Рада Європи щоденно повинна була б займатися Росією. Тому що те, що відбувається у цій країні, назвати повагою до прав людини у адекватного політика просто не повернеться язик.

Тому більшу і значно важливішу роль відіграла фінансова зацікавленість керівництва Ради Європи. Плюс, як учив класик марксизму-ленінизму, свою роль відіграли «корисні ідіоти», які заради псевдоідеї намагаються доводити, що «біле» є «чорним», а «чорне» — «білим». Мабуть, ці факти і видали таку активність на гора…