Майже кожну вільну хвилину тепер витрачаю на читання книжок. Мене інколи питають, як я знаходжу час читати – але я не розумію, як люди знаходять час не читати.

Читайте також: Кременець: світ, де правлять бібліотекарі

Вільний час завжди є, навіть якщо життя божевільно швидке (а в мене воно таке зараз) – але якщо не знаходити час на читання, то він просто губиться на: втикання, дурні відео, сварки, пошуки винних, порожні балачки про сусідів чи колег, спроби довести самому собі, що ти кращий, ніж є насправді, депресії, тупі ги-ги-ги, необґрунтовані образи, обґрунтовані образи (які нічим не кращі, ніж необґрунтовані), дописи у фб (наприклад, цей), ідіосинкратичні прокрастинації (тобто втикання), ходіння колом (та іншими геометричними фігурами), плітки, чутки, мутки, балачки, – словом, все це мереживо stupid little things, в якому часто розчинається наше життя.

Читайте також: Українське місто, що дало світові класиків відразу чотирьох літератур

Як на мене, краще почитати. Хоча би 10 хвилин у метро. Хоча би годину перед сном. Хоча би годину замість сну. Хоча би цілу суботу. Хоча би цілі канікули (а починається все з 10 хвилин у метро). Бо читання – це завжди маленький космічний політ. Машина часу і простору. Оргазм для уяви.