Читаю свіже інтерв'ю Генпрокурора щодо розслідування вбивства Ноздровської та рівня злочинності і розумію, що Генпрокурора хтось дурить. Користуються відсутністю в нього фахової кваліфікації та ганебно підставляють шефа.

Генпрокурор сказав таке (його цитати в лапках, а під ними мої коментарі):

1) у підозрюваного "на лобі сліди, ідентичні тим, які залишені нігтями людської руки".

Але підозрюваного Росошанського відвідували представники Омбудсмена і ніяких ушкоджень на тілі підозрюваного не виявили.

2) "Факт другий – знайдений ніж, по суті, садова заточка, на якій є сліди ДНК жертви".

По-перше, вважаю, що вищі посадові особи держави не повинні послуговуватись кримінальним жаргоном, якщо вони не Янукович. А з професійної точки зору цікаво, чому "заточка" названа садовою? Вперше чую таке словосполучення. Той ніж, який в провадженні проходить як речовий доказ, точно не може використовуватись у цілях садівництва, бо там тоненьке лезо і нема як такої рукоятки, рука не фіксується. Він хіба для нарізки листя тютюну згодиться.

Читайте також: Луценко вперто не прислуховується до західних партнерів

А про сліди ДНК жертви на знайденому ножі - це питання вкрай цікаве і потребує додаткової агументації. Бо ніж за версією слідства три дні пробув у воді. Ця обставина неймовірно ускладнює збереження ДНК на ножі та практично унеможливлює її виявлення.

3)"Також розшукуємо сліди крові по шляху проходження підозрюваного з жертвою, вказаному ним, хоча експертиза каже, що кров в основному пішла всередину її тіла. Але ми все ж шукаємо".

Вже минуло три тижні, як випав сніг і місяць з моменту вчинення злочину. Зараз вже точно немає сенсу розшукувати сліди крові по шляху, яким за версією слідства пересувався Росошанський з тілом. Чому про це ніхто не сказав генпрокурору?

Вони що звітують йому, що досі шукають сліди крові по дорогах Демидова? 

Про кров, яка пішла всередину... Таке, звісно, буває, але ж не з усіх півтора десятки ножових поранень. Всі судмедексперти, з якими я спілкувалась, говорять про малоймовірність того, що за таких поранень шиї вся кров пішла в середину. Навпаки, повинні були залишитись чималі сліди крові на одязі самої потерпілої та на зловмиснику/зловмисниках.

4) "Неправда, що фізичний стан підозрюваного не давав йому можливості перенести труп самотужки".

А якже так вийшло, що на слідчому експерименті підозрюваний не впорався з подібною до тіла вбитої ношею? Про це теж Генпрокурору не розказали?

5) "І успіх в тому, що за всіма показниками в Україні скоротилася на 15-20% кількість вчинених злочинів, розкриття трохи виросла. Взагалі розкриття в 98%, як це було в 2000-х бути не може. Зараз, наскільки я знаю, вона в районі 75%".

Фантастику не коментую, ніколи не цікавив цей жанр. Хто підставляє Генпрокурора з такими цифрами?

Статистично рівень злочинності зростає. Найвищий рівень (більше 600 тисяч) був зафіксований у 1995 та 1996 роках.

Найнижчий (менше 400 тисяч) - у 2008. Зараз ми знов доганяємо рівень 90-х. З маленькою поправкою, що зараз відутня статистика по найбільш криміногенним регіонам через їх окупацію та анексію. А так би рівень був вищий 95, 96 років. І це закономірно. В умовах тотальної економічної кризи та війни рівень злочинность не може знижуватись. Його можна лише приховати.

6) "До речі, щороку з початку АТО у нас кількість вбивств стає менше на 10-15%, такий феномен".

Такі цифри можна намалювати у тому випадку, якщо взагалі не знати закономірностей злочинності, як явища.

Закономірностей, які були встановлені сотнями років досліджень. Зокрема, по вбивствах є дані більше ніж за 200 років по Європі(по більшості країн) та Україні (колись Російській імперії та СРСР).

За тими данними виведена кореляція між рівнем всієї злочинності та вбивствами. Рівень вбивств рухається за кривою загального рівня злочинності з невеликим запізненням. Тобто, рівень злочинності росте, а за ним збільшується і рівень вбивств - та навпаки. 

Читайте також: Как можно назначать на эту должность человека без образования? – Речинский про Луценко

Крім того, виведена інша закономірність - вбивства складають від загальної кількості злочинів надзвичайно малу частку - в сереньому +/- 1%(в кожного регіону ця частка вирахувана і напрочуд стабільна). 

Європейці експериментують вже багато років, щоб вплинути на ці закономірності. Самостійно поліція це зробити не може.

Так, зменшити частку вбивств вдалось лише Норвежцям в результаті зміни кримінально-правової політики (а не міфічних реформ), але натомість вони отримали ріст суїцидів і тепер не знають, що з цим робити.

Зменшити кількість вбивств за 4-ри роки та ще й в умовах війни та масового зубожіння - це був би прорив, під який треба започатковувати Нобелівську премію у сфері запобігання та протидії злочинності.

Таку інформацію можна згодовувати лише нашим гречколюбним виборцям без критичного мислення.