Прокуратура була, є і залишається совєтсько-олігархічним монстром. І вона буде залишатись такою незалежно від того, хто обійматиме посаду Генерального прокурора – надто великі спокуси.

Хотілося б, щоб на ГПУ дивилися не лише через призму корупції, з огляду на новостворені НАБУ і САП, а перш за все, як на правоохоронну структуру. Натомість ми всі є свідками того, як нині прокуратура перебирає на себе політичні функції.

Читайте також: Чи відповідатимуть топ-чиновники за брехню в деклараціях?

Сподіваюсь, що через рік-два, скоріше за все не при цьому Президенті і не за цього парламентського скликання, але ми будемо говорити про повну ліквідацію прокуратури: інститутом обвинувачення має стати Міністерство юстиції, як і в багатьох цивілізованих країнах. При цьому функція нагляду може бути повернута лише в частині дотримання Конституції органами місцевого самоврядування, і покладена на окружного прокурора, що як і окружний суддя буде обиратись на місцях.

Та ми маємо бути чесні: підґрунтям корупції, яка душить країну, є не генеральна прокуратура, чи якісь інші правоохоронні органи, а бідність і відсутність справедливості. В нас може бути сама довершена прокуратура, і саме ефективне НАБУ, але поки ми не подолаємо ці два явища, нічого не зміниться. Тому треба працювати не над псевдо судовою реформою, яку ми спостерігаємо вже три роки, а над реальною реформою реальною, що буде включати обов’язкове звільнення 100 відсотків суддів. Якби це почали робити три роки тому, сьогодні ми вже вийшли б на фінішну пряму.

Читайте також: Безперспективність і політика виживання, яку проводить влада, лякає українців більше, ніж війна – нардеп