Українська армія по суті віджимає ті населені пункти у сірій зоні, які нікому не належать і де нікого нема. Відбувається це без боїв і втрат з нашого боку. Але тоді, коли така інформація стає публічною – у наших військових з’являються проблеми. Тому важливо якомога довше зберігати мовчанку.

В контексті звільнення сіл Новоолександрівка і Катеринівка, то так, українська армія просунулась вперед. Перед цим просувались в інших місцях і рано чи пізно просунемось десь іще. Але питання в тому, щоб ворог про це дізнавався не зі ЗМІ, а від власної розвідки. Вона в нього може тупити досить довго і чим довше тупить – тим глибше ми закопуємось. Або ще вперед трохи пройдемо.

Тому я не люблю коментувати новини, типу ми звільнили населені пункти, це перемога. Бо ми тут всі пораділи і пішли собі по кафешкам обмивати, а військові в результаті в цей же вечір отримують неприємності.

Читайте також: Доба на фронті: бойовики обстріляли Луганське та пункт сил АТО довкола Лебединського

Так от, про Новоолександрівку і Катеринівку, які звільнені вже не перший тиждень. Особливих потреб чи загроз – нічого такого немає, але точно так само, як це було із Гладосовим і Травневим, проблеми там почнуться після того, як інформація стане публічною. Думаю, що цього тижня або наступного там щось почне відбуватися. А поки що все добре.

Таких пунктів як ті села у сірій зоні, які ніким не зайняті, є достатньо. Це села, хуторки, де живе пару десятків людей. В більшості це ті, хто не зміг втекти або кому їхати нікуди. Бабусі, наприклад, будуть там жити навіть якщо ядерна бомба впаде на городі. Якби наша армія звільнила такі населені пункти, то вони б почали відноситись до звільненої частини України. Потроху і туди поверталася б цивілізація, а потім можуть і люди почати повертатися. Як це є у Водяному, Пісках. В порівнянні з тим, що було три роки тому, коли там було ціле місиливо і всі виїхали, тепер люди потроху повертаються. Думаю, те саме чекає Гладосове, Травневе, Новоолександрівку і Катеринівку. 

Читайте також: Росія готується до війни

Загалом на фронті ситуація така, що жодна сторона не має спроможності для війни. Росіяни не готові заходити армією на велику війну, і не тільки в зоні АТО, а й взагалі глобально йти на Україну війною. Це добре. Але ми не готові зачистити окуповані Росією території, і це погано. Тому потроху віджимаємо сірі зони, десь є локальні зіткнення. Так і живемо.