Кожного року в Україні реєструється до 130 тисяч нових випадків захворювання на рак. І кожен з нас в будь-який день може витягнути свій нещасливий квиток...

Тенденції і прогнози не обнадійливі: незважаючи на значне скорочення населення країни, кількість хворих на рак вже перевищила 1 мільйон, а показники захворюваності стабільно зростають: з 2791,5 випадків у 2012 році до 2800,8 випадків на 100 тисяч населення у 2016 році.

Щороку від раку вмирає близько 80 тисяч наших громадян, ця хвороба також спричиняє 26% всіх випадків інвалідності. Це наносить надзвичайно відчутного удару по трудових ресурсах України, адже половина всіх, хто захворює на рак – це люди працездатного віку.

Однією зі специфічних для України причин високої смертності від раку є незадовільний рівень виявлення раку на профілактичних оглядах.

Злоякісні новоутворення ротової порожнини під час профілактичних оглядів виявлено лише у 25,1% хворих, рак прямої кишки – у 18,0%, рак молочної залози – у 50,0%, рак передміхурової залози – у 22,3%. Решта хворих не прийшли на огляди, або пішли з них без вчасно встановленого діагнозу.

Одна з найнебезпечніших злоякісних пухлин – рак легенів, виявляється на профілактичних оглядах лише у 18,1% випадків в середньому по Україні, а у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Одеській, Чернівецькій, Чернігівській областях та м. Київ величина цього показника складає лише 3,5% – 9,3 %.

Змушені констатувати: боротьба з раком в Україні знаходиться на вкрай незадовільному рівні – виживання хворих залишається на рівні 41,4%, що у 1,5 рази менше, ніж в ЄС (52%) та США (64%).

Чому ж українці не приходять до медичних закладів при перших симптомах чи ознаках хвороб? Бо бояться почути страшний діагноз, адже знають, що коштів на лікування у них немає.

Шанс на лікування онкології в нашій державі отримує менше половини хворих. Охоплення лікуванням людей з раком печінки становить 19,5%, підшлункової залози – 25,8%, легенів – 41,4%, шлунку – 44,1%, стравоходу – 51,1%.

За оперативними даними Національного канцер-реєстру у 2016 році в Україні від 30% до 75% хворих з різними видами раку не змогли отримати в перший рік після встановлення діагнозу спеціального лікування.

Саме відсутність державного піклування і доступного лікування є тією причиною, чому люди не хочуть йти на профілактичні огляди. Бо знають, що грошей на лікування у них все одно немає, а від держави чекати на допомогу не має сенсу.

Головна причина такого становища – критичне недофінансування лікування онкохворих в останні роки.

У бюджеті на 2018 рік на лікування онкохворих виділено лише 28,5% від потреби. Це означає, що лише 28,5% пацієнтів отримають лікування за схемою "гроші йдуть за пацієнтом". 71,5% онкохворих будуть кинуті помирати, або змушені будуть продавати майно, щоб самостійно оплатити своє лікування.

Читайте також: 12 заповідей проти раку

При потребі у 2,5 млрд. гривень на лікування онкохворих уряд спромігся виділити лише 709 мільйонів. Як голова комітету охорони здоров'я, я зверталася до уряду з вимогою збільшити цю суму хоча б до 1,8 млрд. гривень, але, вочевидь, в керівництва країни виявилися інші, більш важливі статті видатків, ніж порятунок життя громадян. Пропозиції не врахували і залишили людей без лікування.

В останні роки високими темпами зростає захворюваність на рак передміхурової залози, прямої і ободової кишки, молочної залози, тіла матки, щитовидної залози. Збільшення показників відзначається також для раку шийки матки, сечового міхура та нирки.

В структурі смертності провідні місця впевнено тримають рак легені, колоректальний рак, рак грудної залози та органів жіночої репродуктивної системи, немеланомні захворювання шкіри, рак травного каналу та сечостатевої системи.

Читайте також: У війні проти раку Україна поки що програє

Лікування онкохворих потребуватиме все більше коштів, і єдиною можливістю забезпечити повноцінне медичне обслуговування таких пацієнтів – є впровадження загальнообов'язкового медичного страхування, яке покриє потреби хворих за рахунок коштів державного страхового фонду.

Мій законопроект про впровадження державної моделі страхування вже давно зареєстрований у парламенті, але наразі блокується прихильниками нищівної для людей урядової політики. Тим не менше, я переконана, що невдовзі нам вдасться переломити ситуацію та домогтися його внесення на розгляд парламенту.

Крім того, ми маємо проводити широку просвітницьку роботу з роз'яснення основних причин захворюваності на рак, перших симптомів та способів ранньої діагностики. Така робота буде спрямована на раннє виявлення онкозахворювань для зменшення смертності українців від раку. Адже однією з головних причин високої смертності на рак є його пізня діагностика, коли рятувати людину вже пізно.

На жаль, держава не здатна сьогодні впоратися з цим завданням: МОЗ нефункціональній і найбільш непрофесійний за всю історію незалежності. Тому справа порятунку нації лягає, як це стало звичним в останні роки, на саме суспільство.

Вже найближчим часом почнеться широкий всеукраїнський рух по боротьбі з раком за участі громадських організацій України. Якщо влада нездатна створити повноцінну систему охорони здоров'я самотужки – цим займеться суспільство. Українці вже довели, що здатні перемагати ворогів і без допомоги байдужих чиновників. І, я впевнена, що ми переможемо і цього разу.