Ми з року в рік говоримо про проблеми розслідування злочинів, вчинених під час Євромайдану. А давно пора ставити конкретні питання керівникам державних органів, які несуть політичну відповідальність за їх роботу.

У Генерального прокурора варто уточнити, чому він всупереч здоровому глузду знову роз’єднав “справи Майдану” між різними відомствами та фактично зруйнував єдиний координаційний центр розслідування. На сьогодні, окрім департаменту Горбатюка, ними займається військова прокуратура, Головне слідче управління, управління по злочинним організаціям та слідчий підрозділ Департаменту міжнародної співпраці ГПУ. 

Чому за наявності умисного підтасування доказів працівниками прокуратури та навіть їх зникнення, як-от двох куль, якими розстрілювали протестувальників у Хмельницькому в лютому 2014 року, за результатами проведеної ГПУ службової перевірки жодна особа так і не була притягнута до відповідальності?

Читайте також: Я можу пред'явити пану Порошенку 9 статей КК за злочини впродовж останніх 3-х років, – Віктор Шишкін. ВІДЕО

Із суддями усе більш-менш ясно. Коли справа потрапляє на розгляд судді, який сам виносив завідомо неправосудні рішення під час Майдану, то марно на щось сподіватися. 

Але Вищу раду правосуддя варто запитати, чому вона не вживає належних дій щодо суддів, які спеціально затягують розгляд майданівських справ та свідомо створюють умови для втечі підозрюваних? Вища рада правосуддя чекає, коли у поданих на цих суддів скарг просто закінчиться термін давності? 

У Міністра внутрішніх справ варто уточнити, скільки ще років має пройти, щоб його відомство нарешті почало співпрацювати із слідством? Багато правоохоронців, яким за останній час були висунуті підозри, після Майдану продовжують працювати на посадах у Нацполіції. Про передачу слідству якоїсь інформації взагалі не йдеться.

У народних депутатів, які проголосували за скандальні зміни до КПК, і зокрема Олега Ляшка, заступник якого і став автором сумнозвісної “правки Лозового” варто поцікавитися, коли вони змінять своє депутатське кредо “кримінальні справи, які нам муляють, ми закриємо рішенням парламенту”? 

Чи знайдуть вони час на виправлення своїх помилок, а часто усвідомлених рішень, та проголосують хоча б за законопроект 7278? І вирішать законодавчу проблему продовження проведення досудового розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури до початку функціонування Державного бюро розслідування, яке досі так і не запрацювало?

Читайте також:  Україна потрапила у пастку міжнародної корупції та між жорна геополітичного протистояння світових домінатів

Чому Президент із його риторикою щодо “найрезонанснішої справи новітньої історії України” проігнорував звернення адвокатів загиблих Небесної сотні щодо ліквідації районних суддів, і серед них тих, що розглядали справ Майдану. Тепер за логікою речей слухання у справі розстрілів 20 лютого потрібно почати із спочатку. І це при тому, що в ході процесу було допитано сотні потерпілих, частини яких уже просто немає в живих.

На цьому тижні вищі посадові особи усіх згаданих мною державних структур включно із народними депутатами та Президентом України будуть бити себе в груди, згадувати про подвиг Героїв Майдану та говорити про важливість розслідування. Це вже неможливо слухати, це просто непорядно.