Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 5 березня

Вітренко: 34% переплати за імпортний газ у березні компенсовуватимуть не українці, а "Газпром"

Ми разом показали Європі, що Україна – надійний транзитер, а Росія – ненадійний постачальник газу. Це важливо з огляду на те, що Європа має знайти в собі сили відмовитися від "Північного потоку-2". Тепер "Газпром" має сплатити нам компенсацію за невиконання контрактних зобовязань щодо поставки газу в березні, про що він вже був офіційно попереджений. За оперативними даними, середньозважена ціна газу від європейських постачальників у березні цього року перевищила ціну газу від "Газпрому" (після її зниження відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу) на 33,9%. Вся ця переплата буде виставлена "Газпромові" для компенсації.

Шлях у нікуди. Йдемо низхідним колом посилення насильства

Найпафосніша і найганебніша сторінка цього фарсу – реакція міністра внутрішніх справ. Для Авакова дна немає. Він просто хвалився насильством власних підопічних. Тим самим демонструючи, що саме це заоохочують він і вся політична верхівка, яка не відмежувалася від його ганебних дописів. У ситуації навколо розгону немає тих, хто здобув. Ми всі разом втратили. Знову стали свідками, що із 2014-го у сприйнятті громадян як цінності для держави українські правоохоронні органи не дуже просунулися. І тут маніпулятивно посилатися на негативні приклади інших поліцій при розгоні демонстрацій чи мітингів.

Пекар: Наша буржуазна революція забуксувала

Не буває буржуазної революції без буржуїв. Феодали не можуть побудувати відкрите суспільство, відкриту економіку й таку ж політику. Закон і суд у феодальному суспільстві працюють на феодалів. Перемогти їх може тільки буржуазна революція. Старт такій революції дав Майдан. Але наша буржуазна революція забуксувала. І звинувачувати в цьому треба не феодалів, а буржуїв. Дивно було б очікувати від феодалів, що вони зрадіють революції, і звинувачувати їх у зраді революційних ідеалів. Вони якраз послідовно захищають свої переваги і привілеї. Ні гарний король, ні королева, ні принц на білому коні не зроблять буржуазну революцію замість буржуїв.

Складна ситуація, в якій нині перебуває український громадянин

Сьогодні український інтелектуал, експерт, журналіст, письменник, просто громадянин постійно перебуває у складній і майже шизофренічній ситуації – як бути одночасно на боці безпеки країни й на боці свободи індивіда? І парадокс української ситуації сьогодні в тому, що (кажу дуже субєктивно) ти не можеш бути лібералом і не бути при цьому патріотом (бо йде війна) – і ти не можеш бути патріотом і не бути лібералом (бо війна йде проти антиліберального кремлівського монстра, чия суть полягає в запереченні свобод і прав людини. І якщо війна проти нього, значить ми чимось по суті від нього відрізняємося, так?).

Загарбники вже зірвали оголошене напередодні перемир'я

Вже о першій годині ночі російсько-окупаційні угруповання порушили домовленості Тристоронньої контактної групи про цілковиту прихильність до всеосяжного, сталого та безстрокового припинення вогню. Так, у районі міста Щастя загарбники півтори години обстрілювали наші позиції із 82-мм мінометів, автоматичних станкових гранатометів і стрілецької зброї. Крім того, на світанку з мінометів калібру 82 мм окупанти стріляли по захисниках Троїцького. Станом на 08:00 5 березня зафіксовано два обстріли наших позицій. За попередньою інформацією внаслідок ворожого вогню ніхто із українських військових не постраждав.

Чи не кожна спроба змін в Україні стикається зі хвилею протестів – Панич

Донедавна було враження, що українці протестують, вимагаючи "рішучих змін". Але чи не кожна практична спроба "рішучих змін" стикається зі... правильно, не менш або ще більш бурхливою хвилею протестів. Це стосується і МОЗ, і, наприклад, реформи суспільного мовлення. Бо "рішучі зміни" завжди зачіпають чиїсь інтереси – й найбільше інтереси тих, хто найкраще пристосувався до "старої" ситуації. А пристосувалися, так чи інакше, майже всі. Країні конче потрібні зміни. Але ще більше – позитивне ставлення до змін. Навіть не ідеальних. Бо все одно назад вороття немає.

Як тебе не любити, Франківську? Ось так. ФОТО

А потвора все росте й росте, і цей ріст не припиниться ніколи. Задня частина вже на три поверхи обганяє восьмиповерхову передню. Це на стриманій Шевченка, одній із найхарактерніших вулиць старого Франківська. Страшенно побожний забудовник/замовник тягнеться до Бога вже 11-м поверхом. На даху побудує собі капличку, там усе собі простить – ці тисячі нових жильців і сотні машин у непристосованому вузькому місці з і без того перевантаженими можливостями. Страшенно побожна влада захистити місто нездатна, пропонує покладатися на Бога, каже, що непричетна.