Економіст: Маємо збагнути, що співпраця з Росією – це джерело великих ризиків
Сьогодні Україна переоцінює активну співпрацю з Росією в газовій сфері, пише у своєму блозі на "Новому часі" економіст Ігор Бураковський. Йдеться не тільки про контракти, за якими ми отримуємо газ або нашу співпрацю в галузі транспортування, але й перш за все питання реформування газового ринку в цілому.
Зараз у багатьох аспектах саме українська сторона стимулювала доволі об’єктивний процес, спрямований на звільнення наших газових відносин від політичної компоненти. Ми хочемо зробити їх максимально раціональними, ринковими й економічно доцільними – тобто саме в такий спосіб, про який і йде мова в рішенні Стокгольмського арбітражу.
З іншого боку, Україна на газовому ринку – це не тільки відносини з Росією. Це також можливість розвитку відносин зі країнами ЄС, що і має бути частиною загальної енергетичної політики України. Це і заміна газу, де це можливо, іншими носіями, і підвищення енергоефективності носіїв, і загалом – нова розбудова енергетичної системи України.
Читайте також: Вітренко: 34% переплати за імпортний газ у березні компенсовуватимуть не українці, а "Газпром"
Росія намагається використовувати газ у реалізації своєї зовнішньої політики, яка спрямована насамперед на просування російських інтересів. Та якщо раніше газ був інструментом такого собі пасивного політичного тиску, то на фоні військових дій на Сході й анексії Криму він перетворився на один із пунктів того великого пакету заходів, якими Росія намагається вплинути на Україну.
Відповідь на газовий шантаж Росії вимагає від України бути активним гравцем щонайменше в регіоні. Без активних та інтенсивних зв’язків із країнами ЄС та іншими гравцями на світовому газовому ринку Україна не може повною мірою зреалізувати свої економічні інтереси. І якщо раніше ми розглядали міжнародне співробітництво як щось далеке, то сьогодні це головна умова вирішення наших як поточних, так і стратегічних проблем. Якщо Росія і надалі продовжуватиме свою політику заміщення українського транзитного маршруту, то ми, звичайно ж, зазнаємо економічних втрат. Якщо Росія й надалі активно підриватиме довіру до України як надійного транзитера, то ми зазнаємо ще й іміджеві втрат. А ставлення до Росії та до наших із нею відносин усередині ЄС зараз дуже неоднозначне. Є певні сили, які суто з економічних міркувань готові співпрацювати з усіма. І це наслідки співпраці в стилі real politik.
Такі неочікувані зміни в газовій співпраці з Росією вимагають від нас додаткових резервів і планів на той випадок, якщо ситуація повториться. І це деякою мірою відволікає наші дещо обмежені управлінські ресурси на вирішення цих питань.
Найкраща ситуація – це коли країни співпрацюють, але ми повинні розуміти, що співпраця має ґрунтуватися на загальновизнаних принципах міжнародного права. І в ситуації, коли Росія фактично провадить неоголошену війну проти України, відокремлювати політичні аспекти від економічних не видається можливим. Тобто не можна робити вигляд, що в політиці ми щось робимо, а в економіці – нумо співпрацювати.
Читайте також: Як перемогти у газових конфліктах з Росією
На мою думку, зрештою ми таки прийдемо до взаємного розуміння: Росія змінить свою політику щодо України, а ми збагнемо, що співпраця з Росією – це джерело великих ризиків. Їхня мінімізація потребує не стільки продуманої політики уряду, президента й інших центральних установ, скільки мобілізації української політичної еліти. Сьогодні вона також не є об’єднаною щодо протидії Росії.
Чи виграємо ми цю газову війну? Дивлячись що називати виграшом. Стокгольмський арбітраж – це виграш. Ми скоротили споживання газу й почали реалізовувати програми, пов’язані з енергоефективністю – утеплення в будинках тощо. Це також безумовні виграші, хоча вони й ідуть, так би мовити, із примусу.
Для нас виграш – це нормальний, сформований за реальними цінами, баланс виробництва та споживання енергетичних ресурсів в Україні: ринковий, аполітичний і сформований на оцінках наших потреб у поточній та довгостроковій перспективі. А якщо говорити про економіку в загальному, то виграш – це продумана енергетична політика держави та українських компаній зокрема.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки