Основною темою вчорашньої, 12 березня, зустрічі президента України з бізнесом фактично став податок на виведений капітал (ПнВК). Це не планувалося, але так сталося. Вчора я намагався вести хроніку подій, а сьогодні спробую викласти підсумки систематично.

Із багатьох джерел, незалежних одне від одного, останніми днями надходили повідомлення, що президент уже готовий внести законопроект, адже він багато разів це обіцяв (так само говорили про ПнВК на суботній зустрічі з блоґерами, про що майже всі вони написали із захватом: блоґери не економісти, але добре відчувають суспільні настрої). Оптимісти сподівалися, що прямо на зустрічі з бізнесом буде підписано три законопроекти: проголосований парламентом новий закон про господарські товариства, а також подання президентом до парламенту законопроекту про валютну лібералізацію та законопроекту про ПнВК. Із першими двома так і сталося.

А про ПнВК президент сказав, що не буде його вносити. Що він особисто за, повністю підтримує. Що цей податок дасть поштовх інвестиціям та економічному зростанню. Що він є інструментом боротьби з корупцією та офшорами, спрощує бухгалтерський облік тощо. Що бізнес у переважній більшості за ПнВК, а проти лише ті, хто ухиляється від податків, а також ті, хто їх консультує (професійні податкові консультанти). Але вносити не буде, бо потрібен публічний діалог, потрібен компроміс, адже бізнес має різні позиції. Неявно прозвучало, що проти виступають іноземні інвестори. Президент обережно запропонував як експеримент запровадити ПнВК спочатку для малого й середнього бізнесу, а також порадитися зі провідними економістами.

Читайте також: Україна на порозі весни реформ – потрібен крок назустріч

Після всіх виступів настав час для запитань і звернень із залу, й тут майже всі виступи були присвячені ПнВК. Катерина Глазкова від імені Спілки українських підприємців –  СУП, яскраво виступила на підтримку ПнВК, і так само Енді Гандер від Американської торгової палати. Анна Дерев'янко з Європейської бізнес асоціації, яку вважають основним противником, зробила крок назад порівняно з попередніми виступами і заявила про різні позиції всередині асоціації. Що далі, то виступи на підтримку ПнВК ставали жорсткішими й жорсткішими. Представник "АрселорМіттал Кривий Ріг" заявив: ми найбільший іноземний інвестор в економіку України, і ми підтримуємо ПнВК – адже плануємо продовжити інвестувати в Україну, а хто інвестує, тому ПнВК вигідний. Ленна Кошарни так само чітко заявила про підтримку з боку найбільшого інвестиційного фонду та його партнерів, а також про проведені консультації з низкою провідних економістів, із Андерсом Аслундом зокрема. Керівник Асоціації платників податків Григол Катамадзе оголосив про проведення 19 круглих столів у всіх регіонах України, і всі вони дали підтримку цій податковій новації. Кожен виступ на підтримку НпВК супроводжувався все бурхливішими оплесками залу. Картинка про відсутність підтримки ПнВК іноземними інвесторами й наявність потужної опозиції всередині бізнес-спільноти розсипалася.

Тут треба пояснити одну річ. Будь-які податкові новаціії треба приймати в першій половині року, аби вони набрали чинності з 1 січня наступного року -- закон зобов'язує не вносити змін у податкове законодавство пізніше ніж за шість місяців до початку податкового періоду. Таким чином, переважна більшість представників бізнесу зрозуміла послання президента про необхідність широкого діалогу й пошуку компромісу як сигнал про те, що до 1 липня закон не буде прийнятий, отже, не запрацює у 2019-му. А коли запрацює? Хтозна, адже навесні наступного року парламент навряд займатиметься чимось іншим, окрім виборів.

А послання про широкий діалог було сприйнято з певним обуренням, бо жодна економічна реформа не обговорювалася в Україні настільки широко, ретельно й довго. Жодній економічній реформі не було присвячено стільки публікацій. Картина повністю зрозуміла, казали учасники зустрічі у своїх виступах, потрібно лише політичне лідерство. Якщо внести законопроект від групи депутатів, а не від президента, говорили підприємці, – зрозуміло, що рівень підтримки буде нижчим.

І дійсно, довгоочікуваний рішучий крок для багатьох підприємців, з якими мені довелося говорити, був би свідченням того, що президент чує і розуміє одну зі ключових груп своїх виборців, яка має неабиякий вплив. Саме тому, що далі, то виступи були різкішими, не залишаючи шансів ухилитися від прямої постановки питання. Наприкінці Олександр Соколовський попросив президента призначити строк внесення законопроекта. Відступати не було куди.

Читайте також: Чому в Україні бізнес не чує політиків

(Зазначу, що основна битва буде в парламенті, але тиск на депутатів неможливий, поки законопроект не внесений. Який номер? Де почитати текст? Якщо на ці запитання немає відповідей, то зі членами парламенту нема про що говорити.)

Президент оголосив про тижневий термін подання зауважень до парламентського комітету, а паралельно Міністерство фінансів має узгодити з МВФ питання недоотримання надходжень у бюджет і компенсаторних механізмів, для чого треба ще раз перевірити розрахунки. Державний секретар міністерства Євгеній Капінус озвучив цифри зменшення податкових надходжень, набагато менші за гігантські оцінки супротивників ПнВК.

Окремо скажу про МВФ. Наші іноземні партнери не проти ПнВК, вони категорично проти незбалансованості бюджету. По-перше, дайте точні розрахунки, кажуть вони. По-друге, покажіть компенсацію або зменшуйте державні витрати на відповідну суму. Позиція чітка, зрозуміла й обґрунтована. МВФ не дає нам впасти, й за це йому наша подяка. Але вони в жодному разі не є супротивниками ПнВК.

Насамкінець хочу подякувати Дмитрові Шимкову за чудову організацію зустрічі, а голові парламентського комітету Ніні Южаніній за підтримку. Хотів би тут згадати всіх членів коаліції на підтримку ПнВК, але то буде забагато місця, тому позначу тут лише авторів законопроекту Тетяну Шевцову й Олександра Шемяткіна. Разом переможемо.