Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 19 квітня

Парламент підтримав президентову ініціативу щодо помісної церкви

268 голосів народних депутатів – "за"! За Єдину помісну православну церкву в Україні! Верховна Рада підтримала звернення президента України до Всесвятійшого патріарха Варфоломія. Це історичний шанс на отримання томосу про автокефалію Єдиної помісної православної церкви в Україні. Символічно, що цього року виповнилося 100 років від часу скликання Всеукраїнського церковного собору, який виступив за створення незалежної від Московського патріархату Української православної церкви. Тоді, 19 січня 1918 року, робота Собору була перервана наступом російсько-більшовицьких військ на Київ.

Україна в очікуванні церковної автокефалії: ризики й модель об'єднання

Офіційно поки це питання не коментується, але теоретично існує компромісна модель, за якої Київський патріархат, УАПЦ і проавтокефальная частина УПЦ МП об'єднуються в ту саму Єдину помісну церкву. Проросійська частина УПЦ МП створює кістяк екзархату РПЦ під прямим керівництвом патріарха Московського. Модель неідеальна з огляду на те, що передбачає певні рухи з боку УПЦ МП. А про це говорити дещо рано. Просте визнання об'єднаних Київського патріархату й УАПЦ без залучення частини УПЦ МП і її трансформації вельми конфліктогенні: голівар не витримає двох.

Наші проблеми потребують потужної колективної мобілізації – експерт

Коли я кажу, що виживають всі, то дійсно маю на увазі всіх, зокрема й олігархів. Так, кожен виживає по-своєму, але виживає. Людина мінімальної заробітної плати, пенсіонер, соціально незахищений виживають на межі першого рівня піраміди Маслоу: що поїсти, у що вбратися, де взяти кошти для дітей. Бізнес та олігархи виживають на межі другого рівня піраміди: як все не втрати, тільки щоб не посадили, не вбили тощо. Всіх українців незалежно від статків об’єднує відсутність впевненості в завтрашньому дні й необхідність вирішувати базові питання свого життя. Олігарх Фірташ переживає за своє майбутнє не менше, ніж український пенсіонер, хоча робить це в інших умовах і з інших причин.

Пікнік на кладовищі: спрямуймо свій осуд деінде

Вочевидь, потреба колективного й публічного прочування смерті була настільки сильною, що Поминальні дні неформально існували навіть за радянських часів. Комуністи віддано і плідно служили смерті, але воліли зайвий раз про неї не згадувати. Винятки робилося для загиблих "За Родину! За Сталина!", а в решті спомин померлих старанно витісняли у приватну сферу. Але домашніх поминок народові було замало, й, за недоступністю церков, місцем дотикання із потойбічним стали кладовища. Перевізники не запускали нових маршрутів, базари не майорили поліетиленовими квітниками, але мільйони живих сунули на побачення з мільйонами мертвих.

Чи потрібна згода РПЦ? Священик розвінчав міфи навколо автокефалії УПЦ

Ніколи дотепер влада України не вела переговори з Константинополем на такому серйозному рівні. 2008 р. були досягнуті лише рамкові домовленості, і було сподівання, що все вирішиться під час візиту Патріарха Варфоломія до Києва. Але дипломатія Москви виявилася спритнішою за дипломатію Києва. Три роки попередньої праці в нинішньому випадку, 7 годин прямих переговорів на Фанарі – все це зовсім інший системний рівень підходу до справи. Тому стверджувати, що нинішня спроба буде не успішною, бо не успішними були попередні спроби – немає підстав. Навпаки – уроки попередніх спроб дають можливість уникнути "слабких місць" у веденні переговорів та реалізації домовленостей.

Світлини, які доводять, що Донецьк і Луганськ були українськомовними. ФОТОФАКТ

До середини ХХ сторіччя і Донецьк, і Луганськ були значною мірою українськомовними містами. Це не заперечували навіть совєти. У 1926 році була надрукована карта діалектів України, де розповсюдження південно-українського наріччя сягає далеко за межі сучасної України. Багато світлин першої половини ХХ століття є документальним свідоцтвом цього факту. Більшовицька окупаційна влада змінювала вивіски, знижувала кількість уроків української мови, вивозила людей із Донбасу за комсомольскими путівками в Сибір і привозила на їхнє місце російськомовну молодь, виводила українську мову з офіційного документообігу. А 2014-го розпочалася війна...

У питанні миротворців на Донбасі Кремль тримає паузу. Демонструє, що остаточне слово за ним – Снєгирьов

Волкер  прекрасно розуміє гру Росії, мета якої через Суркова вивести війська з Донбасу, не втративши контроль.  Росія буде намагатися зберегти за собою Донбас і зміцнити вплив в усій Україні . У Волкера інша мета – США допоможуть Росії вивести війська з Донбасу і при цьому "зберегти обличчя" Путінові. "Ми можемо допомогти припинити конфлікт та сприяти, щоб ООН започаткувала миротворчу операцію, якщо Росія обере мир. Але ми все ще чекаємо відповіді від Росії та чіткого сигналу, що вона хоче миру", – наголосив Волкер. Сам Путін у нещодавній телефонній розмові з Меркель чітко дав зрозуміти, що Росія лишається на тих самих позиціях – місія ООН лише для охорони спостерігачів ОБСЄ.